Największy Teatr Świata - Edyta Geppert, Kroke

Siedzę na twardym krześle

W największym świata teatrze

Patrzę i oczom nie wierzę

Nie wierzę, ale patrzę

Przede mną mroczna scena

Nade mną wielka kurtyna

A przedstawienie zaraz się zacznie

Codziennie się zaczyna

Tragiczni komedianci

Od tylu lat ci sami

Niepowtarzalne stworzą kreacje

Zamieniając się znowu rolami

Ten, który dziś gra króla

Do wczoraj nosił halabardę

A jutro będzie tylko błaznem

Prawa tej sceny są twarde

Premiera za premierą

Pomysłów nie zabraknie

Publiczność zna ich wszystkie sztuczki

A jednak cudów łaknie

Po każdej plajcie antrakt

A po nim znów premiera

I jeszcze większa plajta

A teatr nie umiera

Siedzę na twardym krześle

W największym świata teatrze

Patrzę i oczom nie wierzę

Nie wierzę, ale patrzę

A obok mnie w milczącym tłumie

W cieniu tej wielkiej sceny

Artyści cisi i prawdziwi

Artyści niespełnieni

Nie zagram w tym teatrze

Nie przyjmę żadnej roli

A serce, a co z sercem

A niech tam sobie boli

I każdy nowy sezon

Niech będzie jak pokuta

Stąd przecież wyjść nie można

Więc siedzę jak przykuta

Do tego właśnie miejsca

W największym świata teatrze

Patrzę i oczom nie wierzę

Nie wierzę, ale patrzę

Pode mną smutna ziemia

Nade mną nieba kurtyna

Więc czekam aż Reżyser Niebieski

Ogłosi wielki finał

Nie wierzę, ale patrzę

Я сиджу на жорсткому кріслі

У найбільшому в світі театрі

Дивлюсь і очам своїм не вірю

Я не вірю, але дивлюся

Попереду мене чекає темна сцена

Чудова штора над головою

І шоу ось-ось почнеться

Починається щодня

Трагічні коміки

Те саме стільки років

Творіння будуть унікальними

Знову помінятися ролями

Той, хто сьогодні грає короля

До вчорашнього дня носив алебарду

А завтра він буде просто блазнем

Закони цієї сцени жорсткі

Прем'єра за прем'єрою

Ідей буде багато

Глядачі знають усі їхні хитрощі

Але він жадає чудес

Плюйте взаємодію після кожного

А потім знову прем’єра

І ще більша невдача

А театр не вмирає

Я сиджу на жорсткому кріслі

У найбільшому в світі театрі

Дивлюсь і очам своїм не вірю

Я не вірю, але дивлюся

А поруч зі мною в мовчазному натовпі

У тіні цієї великої сцени

Художники тихі і справжні

Нереалізовані артисти

Я не буду грати в цьому театрі

Я не візьму жодної ролі

А серце, а серце

І нехай там болить

І кожен новий сезон

Нехай буде як покута

Адже звідси не вибратися

Тому я сиджу прикутим

До цього місця

У найбільшому в світі театрі

Дивлюсь і очам своїм не вірю

Я не вірю, але дивлюся

Піді мною сумна земля

Небо наді мною завіса

Тож я чекаю директора Блю

Він оголосить грандіозний фінал

Я не вірю, але дивлюся