Cold - Kroh

I saw endless crowds of people roaming senselessly

Spreading the pervasive sickness of divine justice.

I tasted the septic poison of fabricated truth

Warping the sense of morality with oppression and greed.

I heard the cries of prodigal sons returning home in vain,

Forever lost but never found.

I touched the void between the space and time,

I walked the bridge between the darkness and the light,

The alpha and omega.

I shed my own skin to rid of the fear and loathing

That I was feeding with from the day I was born.

I rebuilt from the ashes and dust.

I need no one to save me from the floods,

No one to save me from the hunger and war,

No one to save me from the burning pain of human existence.

Nobody owns me, nobody commands me.

I am my own prophet.

Я бачив нескінченні натовпи людей, які безглуздо бродили

Поширення повсюдної хвороби божественної справедливості.

Я скуштував септичну отруту вигаданої правди

Викривлення почуття моралі пригніченням і жадібністю.

Я чув крики блудних синів, що марно поверталися додому,

Назавжди втрачений, але так і не знайдений.

Я торкнувся порожнечі між простором і часом,

Я пройшов міст між темрявою і світлом,

Альфа і омега.

Я скинув власну шкіру, щоб позбутися страху й огиди

Яким я годував із дня свого народження.

Я відбудував із попелу й пилу.

Мені ніхто не потрібен, щоб врятувати мене від повені,

Ніхто не врятує мене від голоду й війни,

Ніхто не врятує мене від пекучого болю людського існування.

Мною ніхто не володіє, ніхто мною не командує.

Я сам собі пророк.