Stone into Flesh - Kroh

My blood flows in sobs,

The way the fountain overflows.

But there’s no wound,

And he cries as it goes.

It covers all living things

And keeps them all well fed.

It turns stone into flesh

As it covers the world red.

The dead lie laughing as I drink

The needles in my happy eyes,

Like sin in holy water fonts,

I feel their tortured howling rise.

My blood is my bones,

The way a mountain’s overthrown,

But there’s no wound,

My own skin, not my bones.

They dead they bow before they drink,

The seed is sown before my eyes.

Like sin in holy water font,

My undead is a surprise.

My blood is my bones,

The way a mountain’s overthrown,

But there’s no wound,

My own skin, not my bones.

Flooding lakes of blood is where all your sorrows sink.

What haunts the heart brings my sacred blood

For all the whores to drink.

One crimson tide and scarlet wave offering short supply

What haunts the heart boils the sacred blood,

As I begin to drown.

My blood flows in sobs,

The way the mountain’s overthrown.

But there’s no wound,

And she cries as she goes.

It covers all living things

And keeps them all well fed,

It turns stone into flesh

As it covers the world red.

The dead lie laughing as I sink,

The seed is sown before my eyes.

Like sin in holy water fonts,

I feel their tortured howling rise.

My blood is in my bones.

The way the mountain’s overthrown.

But there’s no wound.

My own skin, not my bones.

Ave!

Ave!

Ave!

Ave!

Моя кров тече риданнями,

Як фонтан переливається.

Але немає рани,

І він плаче, як йде.

Воно охоплює все живе

І годує їх усіх добре.

Він перетворює камінь на плоть

Оскільки воно покриває світ червоним.

Мертві лежать і сміються, коли я п’ю

Голки в моїх щасливих очах,

Як гріх у купелі святої води,

Я відчуваю, як піднімається їхній катований виття.

Моя кров - мої кістки,

Як повалена гора,

Але немає рани,

Моя власна шкіра, а не мої кістки.

Вони мертві, вони вклоняються, перш ніж випити,

Насіння сіється на моїх очах.

Як гріх у купелі святої води,

Моя нежить — сюрприз.

Моя кров - мої кістки,

Як повалена гора,

Але немає рани,

Моя власна шкіра, а не мої кістки.

Затоплюються озера крові — це місце, де тонуть усі ваші печалі.

Те, що переслідує серце, приносить мою святу кров

Щоб всі повії пили.

Один багряний приплив і червона хвиля пропонують брак

Те, що переслідує серце, кипить священну кров,

Як я починаю тонути.

Моя кров тече риданнями,

Спосіб повалення гори.

Але немає рани,

І вона плаче, їдучи.

Воно охоплює все живе

І годує їх усіх добре,

Він перетворює камінь на плоть

Оскільки воно покриває світ червоним.

Мертві лежать і сміються, коли я тону,

Насіння сіється на моїх очах.

Як гріх у купелі святої води,

Я відчуваю, як піднімається їхній катований виття.

Моя кров у моїх кістках.

Спосіб повалення гори.

Але немає рани.

Моя власна шкіра, а не мої кістки.

Ave!

Ave!

Ave!

Ave!