Ashes - Kriss

Здесь нет никого, здесь всегда один

Один, навсегда, среди выжженных долин

Пепел здесь заместо снега и дождя

Падает сутками, падает всегда

Вдалеке горят холмы, зарево видно

Ветер дует сильный уже очень давно

Здесь не бывает шумно, повсюду тишина

Которая медленно меня свела с ума

В этом пепелище я навечно заточен

Одному здесь быть навеки обречен

Время вдруг остановилось и больше не идет

Шаткая надежда, что кто-нибудь придет

Изредка здесь с неба идет кровавый дождь

Когда совсем плохо и ничего не ждешь

Мрачное проклятие даровано судьбой

Пепелищем стал внутренний мир мой

И в моменты гнева все вокруг горит

Наступает темнота, слышен дикий крик,

А кровавые дожди переходят в ливни,

Но огонь не гаснет становится активней

Чувства все во мне давно уж сожжены

И во всем этом виноваты вы

Отчаяние и боль, агрессия и сила

В пепелище этом будет новая могила

Погребенные в пепле съедены огнем

Жестоко истерзаны охотничьим ножом

Ненависть во мне все преодолела

Страха больше нет, лишь потоки гнева

И в моих глазах больше нет добра,

А внутри лишь пепел, боль и пустота

Загнанный в угол, в пепелище я один

Не уйти мне никогда из проклятых долин

Тут немає нікого, тут завжди один

Один, назавжди, серед випалених долин

Попіл тут замість снігу та дощу

Падає цілодобово, падає завжди

Вдалині горять пагорби, заграва видно

Вітер дме сильний вже дуже давно

Тут не буває шумно, всюди тиша

Яка повільно мене звела з розуму

У цьому попелищі я навічно заточений

Одному тут бути навіки приречений

Час раптом зупинився і більше не йде.

Хитка надія, що хтось прийде

Зрідка тут з неба йде кривавий дощ

Коли зовсім погано і нічого не чекаєш

Похмуре прокляття дароване долею

Згарищем став внутрішній світ мій

І в моменти гніву все навколо горить

Настає темрява, чути дикий крик,

А криваві дощі переходять у зливи,

Але вогонь не гасне стає активніше

Почуття всі в мені давно вже спалені

І у всьому цьому винні ви

Розпач і біль, агресія та сила

У цьому попелищі буде нова могила

Поховані в попелі з'їдені вогнем

Жорстоко змучені мисливським ножем

Ненависть у мені все подолала

Страху більше немає, лише потоки гніву

І в моїх очах більше немає добра,

А всередині лише попіл, біль і порожнеча

Загнаний у кут, в попелище я один

Не піти мені ніколи з проклятих долин