Тамерлан - Крылья

Пусть не седлать мне вовеки родного коня

Долго скучать, отдыхать бы богам без меня

Всяк, кто нарушит мой вечный, но грозный покой

Горечь страданий и боль принесет за собой

Шлемы надвинуты

Луки натянуты

Войско в седле чуть заря

Панцири блещут

И молнии мечут,

Метко стреляя с коня

Знамя по ветру

Давим по метру

Бей полумесяц смелей

В мире столь малом

Страшном, кровавом

Быть не должно двух царей

Быть не должно двух царей…

Припев

Сабель звон и ветер золотых пустынь

Мертвых вражьих тел курган

Покорил народы взгляд куда не кинь

Бог войны — старец Тамерлан

Железная хватка

Последняя схватка

Схвачен бойцами султан

Крепкая клетка

Позорная метка

Горькой судьбы урок дан

Тыщи погублены

В битвах зарублены

В прах сожжены города

Башни расставлены

Всюду оставлены

В стенах торчат черепа

Припев

Сабель звон и ветер золотых пустынь

Мертвых вражьих тел курган

Покорил народы взгляд куда не кинь

Бог войны — старец Тамерлан

Соло

Припев

Нехай не сідлати мені навіки рідного коня

Довго нудьгувати, відпочивати би богам без мене

Всякий, хто порушить мій вічний, але грізний спокій

Гіркота страждань і біль принесе за собою

Шоломи насунуті

Луки натягнуті

Військо в сідлі трохи зоря

Панцирі блищать

І блискавки мечут,

Влучно стріляючи з коня

Прапор за вітром

Давимо по метру

Бий півмісяць сміливіший

У світі настільки малому

Страшному, кривавому

Бути не повинно двох царів

Бути не повинно двох царів...

Приспів

Шабель дзвін і вітер золотих пустель

Мертвих ворожих тіл курган

Підкорив народи погляд куди не кинь

Бог війни — старець Тамерлан

Залізна хватка

Остання сутичка

Схоплений бійцями султан

Міцна клітина

Ганебна мітка

Гіркої долі урок дано

Тисячі загублені

У битвах зарубані

У прах спалені міста

Башти розставлені

Всюди залишені

У стінах стирчать черепи

Приспів

Шабель дзвін і вітер золотих пустель

Мертвих ворожих тіл курган

Підкорив народи погляд куди не кинь

Бог війни — старець Тамерлан

Соло

Приспів