Хлоя вставай - KRESTALL / Courier

Она выходит из подъезда, только мусор в тех руках,

Мы общаемся в сети, но я не видел её трое,

Трое суток мы ругались там, где свет, это бедлам.

Для любви это хорам, я скучаю, её стон.

Наш любимый тот притон, ну и что ты замерла?

Я смотрю лишь со двора, того дома у хрущевки,

Будто чувствует меня, и энергия она сломит.

Она двигает по Бровки, даже с окон мы торчали.

Мы давно уж не в отеле, на руках одно кольцо,

По рукам, где кровь и вены, я беру её за шею.

Шторы, шепот, не смеемся,

Я тащу её к ней, кей-кей-кей,

И она вся дрожит и только, будто я ей чужой,

Будто я и не свой, даа иди ты сука нахуй.

И поверьте с матом вместе,

Она плачет на диване, я на кухне глушу водку,

Мы в завязке как неделю - это больше чем жизнь,

Это меньше чем мы.

Вставай, вставай, вставай Хлоя,

Вставай, вставай, вставай Хлоя,

Вставай, вставай, вставай Хлоя,

Хлоя, вставай, вставай.

Я качаюсь в этом мыле, я качаюсь этом стиле,

Я как будто умираю от любви лабрадор.

И только тощий белый, тощий твой, Хлоя,

Будто умираю, я зову это игрой, я зову её с собой.

Если ты меня предашь, да, я не смогу простить.

Моя первая любовь, наша связь она как кровь,

Рядом брат, а я кричу, ты на хате вся летишь.

Мне не нужно быть как ты, и дальше веду свой стиль.

Сука иди ты нахуй, иди ты нахуй,

Иди ты нахуй, сука, ты нахуй,

Иди-ка нахуй, иди-ка нахуй

Сука иди-ка ты нахуй и нахуй,

Иди ты нахуй, иди ты нахуй,

Сука иди-ка, иди-ка ты нахуй,

Иди ты нахуй, иди ты нахуй.

Вставай, Хлоя, вставай,

Поднимайся блядь!

Вставай, Хлоя, вставай,

Бля ты заебала, вставай!

Блять, я прошу тебя, встань!

Я, я, я, я, я, я, я, я, я, я, я…

Мы качаемся в гробу, мы качаем этот стиль.

Я как будто снова умер от любви только к тебе.

Тощий белый, он был твой, Хлоя снова умерла,

Называл это игрой, и я звал её с собой.

Вона виходить із під'їзду, тільки сміття в тих руках,

Ми спілкуємося в мережі, але я не бачив її троє,

Три доби ми лаялися там, де світло, це бедлам.

Для кохання це хорам, я сумую, її стогін.

Наше улюблене те кубло, ну і що ти завмерла?

Я дивлюсь лише з двору, того будинку біля хрущовки,

Неначе відчуває мене, і енергія вона зломить.

Вона рухає Бровками, навіть з вікон ми стирчали.

Ми давно вже не в готелі, на руках одна каблучка,

По руках, де кров та вени, я беру її за шию.

Штори, шепіт, не сміємося,

Я тягну її до неї, кей-кей-кей,

І вона вся тремтить і тільки, ніби я їй чужий,

Ніби я і не свій, таа йди ти сука нахуй.

І повірте з матом разом,

Вона плаче на дивані, я на кухні глушу горілку,

Ми в зав'язці як тиждень – це більше ніж життя,

Це менше, ніж ми.

Вставай, вставай, вставай Хлоя,

Вставай, вставай, вставай Хлоя,

Вставай, вставай, вставай Хлоя,

Хлоя, вставай, вставай.

Я гойдаюся в цьому милі, я гойдаюся в цьому стилі,

Я ніби вмираю від кохання лабрадор.

І тільки худий білий, худий твій, Хлоя,

Наче вмираю, я кличу це грою, я кличу її з собою.

Якщо ти мене зрадиш, так, я не зможу пробачити.

Моє перше кохання, наш зв'язок вона як кров,

Поруч брат, а я кричу, ти на хаті вся летиш.

Мені не треба бути, як ти, і далі веду свій стиль.

Сука йди ти нахуй, йди ти нахуй,

Іди ти нахуй, сука, ти нахуй,

Іди-но нахуй, йди-но нахуй

Сука йди ти нахуй і нахуй,

Іди ти нахуй, іди ти нахуй,

Сука йди-но, йди-но ти нахуй,

Іди ти нахуй, йди ти нахуй.

Вставай, Хлоя, вставай,

Піднімайся блядь!

Вставай, Хлоя, вставай,

Бля ти заебала, вставай!

Блять, я прошу тебе, устань!

Я, я, я, я, я, я, я, я, я, я, я, я…

Ми хитаємось у труні, ми хитаємо цей стиль.

Я ніби знову помер від любові лише до тебе.

Худий білий, він був твій, Хлоя знову померла,

Називав це грою, і я кликав її із собою.