Терпи - KRESTALL / Courier

Мне с тобой не повезло

Ведь я звоню, ты абонент

Ты мной крутишь словно солнце, огибая по оси

Я всё думаю простить, думаю срастить

Я все думаю спросить, хотя стоит ли прощать

Ты звонишь, я абонент

Снова замкнутый наш круг

Если Ахиллес силен, то сегодня он пята

Раз, два, три на цуефа, то в магаз, как суета

Мы гордимся ровно тем, чем в априори не гордятся

Я на белой-белой, чист, ты уродуешь меня

Словно ты моя война и я хочу это принять

Монобронь из пулемётов, где все были, те слова

Для меня ты часть изгиба, как гимнастка Хоркина

Ты не узнаёшь мой голос, я сегодня весь в тоске

Я не вижу тебя старой, и не вижу себя с тростью

Моё LEGO из кубов, вращается в игре,

Но сегодня же наш праздник, мы купаемся в икре

И снова: «Прости, иди ко мне.»

Я словно в постели, мы на дне

Ищешь тату на моём теле

Когда рукой считаешь шик

И ты моя свежесть в лесу пихт

Чувства, играешь будто Рихтер

Наше общее сильнее

Это то, что не отнять

Эту боль, эти дни, этот трепет

Терпи, не реви, помолчи, полюби и забей

Ты открой мне ключи, потом снова помолчи

Это всё создаем, это свет наш души

Эту боль, эти дни, этот трепет

Терпи, не реви, помолчи, полюби и забей

Ты открой мне ключи, потом снова помолчи

Всё что мы создаем, это свет наш души

Ты капризная моя, все истерики — лишь время

Даже если мы болеем, вместе выдержим, любя

Смотрим Рами Малека

Представлять, что я звезда

Я настолько же галантен

Что потрачу свой талант

Это сложно объяснить

Много проще рассказать:

Ты мой миф который тлеет

Честно, не знаю, что делать

Если ты в меня не веришь

То мой Бог верит в меня

Мам, себя вгоняю снова

За окном наша зима

Раз, два, три на цуефа, за водой, как суета

Мы гордимся ровно тем, чем в априори не гордятся

Я забуду кто я есть, но я сохраню ей честь

Наша жизнь эквивалентна, тому кто нам и не врёт

Эту боль, эти дни, этот трепет

Терпи, не реви, помолчи, полюби и забей

Ты открой мне ключи, потом снова помолчи

Это всё создаем, это свет наш души

Эту боль, эти дни, этот трепет

Терпи, не реви, помолчи, полюби и забей

Ты открой мне ключи, потом снова помолчи

Всё что мы создаем, это свет наш души

Мені з тобою не пощастило

Адже я дзвоню, ти абонент

Ти мною крутиш немов сонце, огинаючи по осі

Я все думаю пробачити, думаю зростити

Я все думаю запитати, хоча варто прощати

Ти дзвониш, я абонент

Знову замкнене наше коло

Якщо Ахіллес сильний, то сьогодні він п'ята

Раз, два, три на цуефа, то в магазин, як суєта

Ми пишаємося рівно тим, чим в апріорі не пишаються

Я на білої-білої, чистий, ти породиш мене

Немов ти моя війна і я¦хочу це прийняти

Монобронь з кулеметів, де всі були, ті слова

Для мене ти частина вигину, як гімнастка Хоркіна

Ти не пізнаєш мій голос, я сьогодні весь у тузі

Я не бачу тебе старою, і не бачу себе з тростиною

Моє LEGO з кубів, обертається в грі,

Але сьогодні ж наше свято, ми купаємось в ікре

І знову: «Пробач, йди до мені.»

Я ніби в ліжку, ми на дні

Шукаєш тату на моєму тілі

Коли рукою вважаєш шик

І ти моя свіжість у лісі ялиць

Почуття, граєш ніби Ріхтер

Наше спільне сильніше

Це те, що не відняти

Цей біль, ці дні, це трепет

Терпи, не реви, помовч, полюби і забий

Ти відкрий мені ключі, потім знову помовч

Це все творимо, це світло наше душі

Цей біль, ці дні, це трепет

Терпи, не реви, помовч, полюби і забий

Ти відкрий мені ключі, потім знову помовч

Все що ми створюємо, це світло наше душі

Ти капризнана моя, всі істерики — лише час

Навіть якщо ми хворіємо, разом витримаємо, люблячи

Дивимося Рамі Малека

Уявляти, що я зірка

Я настільки же галантен

Що витрачу свій талант

Це важко пояснити

Багато простіше розповісти:

Ти мій міф який тліє

Чесно, не знаю, що робити

Якщо ти в мене не віриш

Тому Бог вірить у мене

Мамо, себе вганяю знову

За вікном наша зима

Раз, два, три на цуефа, за водою, як суєта

Ми пишаємося рівно тим, чим в апріорі не пишаються

Я забуду хто я є, але збережу їй честь

Наше життя еквівалентне, тому хто нам і не бреше

Цей біль, ці дні, це трепет

Терпи, не реви, помовч, полюби і забий

Ти відкрий мені ключі, потім знову помовч

Це все творимо, це світло наше душі

Цей біль, ці дні, це трепет

Терпи, не реви, помовч, полюби і забий

Ти відкрий мені ключі, потім знову помовч

Все що ми створюємо, це світло наше душі