Не очень - Красное Дерево

В кармане дуло — это неплохо,

И скажи мне: «Сука!»

— получишь в ухо…

Мы здесь впервые, ни-ни-ни, но я спокоен,

Как перед боем, пацаны, как перед боем…

Бог, дай мне силы, Бог, дай надежду,

И дай квартиру, и дай одежду,

Чтоб не работать мне и не учиться,

Но не охота в тюрьму садиться…

Дед пал в Берлине, отец в Афгане, эй!

Дядя в Чечне, брат в Дагестане,

А остальных, блядь, в Москве взорвало,

А я, вот, выжил, чтоб дать вам жару…

Я партизанил: один и кучами,

В подвалах жил темных, вонючих,

Теперь хотят они, козлы, чтоб я работал…

Я выпью водки с кровавым потом,

Возьму обрез, который сныкан дедом,

Патроны вставлю, стрелять поеду,

Страна большая, хули нам, народу много,

Нас только трое: я он и Лёха,

Ну, ничего, братишка, мы свое получим,

Нас уже трое, а значит — куча…

Мочой запахло в камере тюремной:

Сидел на нарах дядя здоровенный,

Сидел и кашлял, вдыхая сырость,

Засела в нем грусть, судьба разбилась…

Судьба — цигейка, жизнь, бля, копейка,

В кармане пусто — странные чувства…

Не спать в эфире, ОБНОН в квартире:

Их грудью в пятку — мёртвая бабка:

Трусы в клетку, деньги в жилетку,

Я как Будда — очень могучий ***,

Я как Будда — очень могучий:

Выше помягче, ниже колючий,

Ногой не надо, рукой нежнее,

Жопу побольше, да пожирнее…

Гони монету, других маз нету,

Вся жизнь копилка — стоит и просит,

А в речке мелко, но все уносит,

Куда все уносит, зачем все уносит?..

День русской нации — мне похую на акции…

Одеты в наши панцири, и им еще не нравится…

В тюрьму друг сел, седым стал совсем,

А мы курнём — конфетки точим,

А он сидит — ему не очень…

А мы курнём — конфетки точим,

А он сидит — ему не очень…

В кишені дуло — це непогано,

І скажи мені: «Сука!»

— отримаєш у вухо…

Ми тут вперше, ні-ні-ні, але я спокійний,

Як перед боєм, пацани, як перед боєм.

Бог, дай мені сили, Бог, дай надію,

І дай квартиру, і дай одяг,

Щоб не працювати мені і не вчитися,

Але не полювання у в'язницю сідати…

Дід упав у Берліні, батько в Афгані, гей!

Дядько в Чечні, брат в Дагестані,

А інших, блядь, у Москві підірвало,

А я ось вижив, щоб дати вам спеку.

Я партизанив: один і купами,

У підвалах жив темних, смердючих,

Тепер хочуть вони, козли, щоб я працював...

Я вип'ю горілки з кровавим потом,

Візьму обріз, який сникан дідом,

Патрони вставлю, стріляти поїду,

Країна велика, хулі нам, народу багато,

Нас тільки троє: я він і Леха,

Ну, нічого, брате, ми отримаємо,

Нас уже троє, а значить — купа…

Сечею запахло в камері тюремної:

Сидів на нарах дядько здоровенний,

Сидів і кашляв, вдихаючи вогкість,

Засіла в ньому смуток, доля розбилася.

Доля - цигейка, життя, бля, копійка,

В кишені порожньо — дивні почуття...

Не спати в ефірі, ОБНОН у квартирі:

Їхніми грудьми в п'яту — мертва бабуся:

Труси в клітку, гроші в жилетку,

Я як Будда — дуже могутній ***,

Я як Будда — дуже могутній:

Вище м'якше, нижче за колючий,

Ногою не треба, рукою ніжніше,

Жопа побільше, так пожирніше...

Гони монету, інших маз немає,

Все життя скарбничка стоїть і просить,

А в річці дрібно, але все забирає,

Куди все забирає, навіщо все забирає?..

День російської нації — мені схую на акції…

Одягнені в наші панцирі, і їм ще не подобається.

У тюрму друг сів, сивим став зовсім,

А ми курнем — цукерки точимо,

А он сидить — йому не дуже...

А ми курнем — цукерки точимо,

А он сидить — йому не дуже...