Чай - Крайм Волшебник

Какого хрена

Я так незаметно стал твоим пленом и я не первый

Мне бы не помнить этого либо забыть немедленно

Бесследно, без лишних вопросов

И ненужных ответов кучи по ветру пускай улетает всё

Колесом пусть катится по миру, слышишь…

Такого не было в планах, не полагал я

Что будет именно так всё

Мне бы забыться и не мотаться в твоих мыслях, слышишь?

Нет… Говорит разум — нет, говорит что-то ещё

И только сердце молчит, ему явно нехорошо…

Налей мне чашку чая, прости, я так скучаю

По временам, когда я тебя ещё не знал

Налей мне чашку чая, прости, я так скучаю

По временам, когда я тебя совсем не знал

Не говори не слова, не говори ничего!

Давай помолчим об этом, выгоним мысли вон

Давай улыбайся мне, обними меня посильней

Не хватает этого и по сей день

Мы же пока не сами по себе, но разве нет…

Сколько замков, сколько дверей, гора ключей,

Но каждый почему-то так бесполезен

И если честно, я за, чтобы быть вместе, но нет…

Говорит разум — нет., говорит что-то ещё

И только сердце кричит, ему явно не хорошо…

Налей мне чашку чая, ведь я же так скучаю по тебе

Хоть убей, мне теперь не забыть уже ничего

Налей мне чашку чая, пойми я так скучаю по тебе каждый день

Я надеюсь, ещё ничего не решено

Налей мне чашку чая, ведь я же так скучаю по тебе

Хоть убей, мне теперь не забыть уже ничего

Налей мне чашку чая, пойми я так скучаю по тебе каждый день

Я надеюсь, ещё ничего не решено

Якого хрону

Я так непомітно став твоїм полоном і я не перший

Мені не пам'ятати цього або забути негайно

Безслідно, без зайвих питань

І непотрібних відповідей купи за вітру нехай відлітає все

Колесом нехай котиться по світу, чуєш…

Такого не було в планах, не вважав я

Що буде саме так все

Мені би забути і не мотатися у твоїх думках, чуєш?

Ні… Говорить розум—ні, каже щось ще

І тільки серце мовчить, йому явно недобре…

Налий мені чашку чаю, вибач, я так сумую

За часом, коли я тебе ще не знав

Налий мені чашку чаю, вибач, я так сумую

За часом, коли я тебе зовсім не знав

Не говори не слова, не говори нічого!

Давай помовчимо про це, виженемо думки геть

Давай усміхайся мені, обійми мене сильніше

Не вистачає цього і досі

Ми ж поки не самі по себе, але хіба ні...

Скільки замків, скільки дверей, гора ключів,

Але кожен чомусь такий марний

І якщо чесно, я за, щоб бути разом, але ні...

Говорить розум - ні., каже щось ще

І тільки серце кричить, йому явно не добре...

Налий мені чашку чаю, адже я так нудьгую за тобою

Хоч убий, мені тепер не забути вже нічого

Налий мені чашку чаю, зрозумій я так нудьгую за тобою щодня

Я сподіваюся, ще нічого не вирішено

Налий мені чашку чаю, адже я так нудьгую за тобою

Хоч убий, мені тепер не забути вже нічого

Налий мені чашку чаю, зрозумій я так нудьгую за тобою щодня

Я сподіваюся, ще нічого не вирішено