My Selene - Kotipelto & Liimatainen

Nocturnal poetry:

Dressed in the whitest silver you’d smile at me

Every night I wait for my sweet Selene

But still…

Solitude’s upon my skin

A Life that’s bound by the chains of reality

Would you let me be your Endymion?

I would

Bathe in your moonlight and slumber in peace

Enchanted by your kiss in forever sleep

But until we unite

I live for that night

Wait for time

Two souls entwine

In the break of new dawn

My hope is forlorn

Shadows they will fade

But I’m always in the shade

Without you…

Serene and silent sky

Rays of moon are dancing with the tide

A perfect sight, a world divine

And I…

The loneliest child alive

Always waiting, searching for my rhyme

I’m still alone in the dead of night

Silent I lie with a smile on my face

Appearance deceives and the silence betrays

As I wait for the time

My dream comes alive

Always out of sight

But never out of mind

And under waning moon

Still I long for you

Alone against the light

Solitude am I

In the end I’m enslaved by my dream

In the end there’s no soul who’d bleed for me

Hidden from daylight I’m sealed in my cave

Trapped in a dream that is slowly turning to nightmare where I’m all alone

Venial is life when you’re but a dream, the book is still open the pages as

empty as me

I cling to a hope that’s beginning to fade

Trying to break the desolation I hate

But until we unite

I live for that night

Wait for time

Two souls entwine

In the break of new dawn

My hope is forlorn

We will never meet

Only Misery and me

This is my final call

My evenfall

Drowning into time

I become the night

By the light of new day

I’ll fade away

Reality cuts deep

Would you bleed with me

My Selene

Нічна поезія:

Одягнений у найбіліше срібло, ти б посміхнувся мені

Щовечора я чекаю свою милу Селену

Але все ж…

Самотність на моїй шкірі

Життя, пов’язане ланцюгами реальності

Ви дозволите мені бути твоїм Ендиміоном?

Я би

Купайтеся в місячному світлі й спіть у мирі

Зачарований твоїм поцілунком у вічному сні

Але поки ми не об’єднаємося

Я живу для цієї ночі

Дочекайтеся часу

Сплітаються дві душі

На початку нового світанку

Моя надія втрачена

Тіні вони зникнуть

Але я завжди в тіні

Без вас…

Спокійне і тихе небо

Промені місяця танцюють із припливом

Ідеальне видовище, божественний світ

І я…

Найсамотніша дитина серед живих

Завжди чекаю, шукаю мою риму

Я все ще один у глибоку ніч

Я мовчки лежу з посмішкою на обличчі

Зовнішність обманює, а тиша видає

Як я чекаю часу

Моя мрія оживає

Завжди поза полем зору

Але ніколи не з розуму

І під спадаючим місяцем

Я все ще тужу за тобою

Сам проти світла

Самотність я

Зрештою, я поневолений своєю мрією

Зрештою, немає жодної душі, яка йшла б кров’ю за мене

Схований від денного світла, я запечатаний у своїй печері

У пастці сну, який поволі перетворюється на кошмар, де я зовсім один

Життя – це життя, коли ти лише мрія, книга все ще відкриває сторінки

порожній, як я

Я чіпляюся за надію, яка починає згасати

Намагаюся зламати спустошення, яке я ненавиджу

Але поки ми не об’єднаємося

Я живу для цієї ночі

Дочекайтеся часу

Сплітаються дві душі

На початку нового світанку

Моя надія втрачена

Ми ніколи не зустрінемося

Тільки Мізері і я

Це мій останній дзвінок

Моє рівне падіння

Потопаючи в часі

Я стаю ніччю

При світлі нового дня

Я зникну

Реальність ріже глибоко

Ти б зі мною кровоточив

Моя Селена