Karjalan Kunnailla - Kotipelto & Liimatainen

Jo Karjalan kunnailla lehtii puu

Jo Karjalan koivikot tuuhettuu

Käki kukkuu siellä ja kevät on Vie sinne mun kaiho pohjaton

Mä tunnen vaaras ja vuoristovyös

Ja kaskies sauhut ja uinuvat yös

Ja synkkäin metsies aarniopuut

Ja siintävät salmes ja vuonojes suut

Siell' usein matkani määrätöin

Läpi metsien kulki ja näreikköin

Minä seisoin vaaroilla paljain päin

Missä Karjalan kauniin eessäin näin

Вже в муніципалітетах Карелії є дерево

Карельські берези вже знищуються

Там зозуля цвіте і весна туди туди мою тугу

Я відчуваю себе небезпечним і гірським поясом

А каски шелестить і вночі засинають

І найтемніші ліси первісних дерев

І гирла, що в ньому, і гирла фіордів

Часто ходжу туди по дорозі

Воно пройшло через ліс і його побачили

Я стояв голий

Де я побачив гарний фронт Карелії