Сказка о любви - Комиссар

Расскажи мне сказку о любви, кто тебя ласкает каждый день.

Почему, как только ночь придет — исчезаешь, как ночная тень.

Что-то просисходит вдруг в тобой… Обещала будешь ты — моей,

Но, куда-то ночь тебя зовет, забываешь о любви своей!

Припев:

Забываешь обо мне мне!

Улетаешь словно птица в ночь,

Оставляя в страшном сне все, что было между нами.

А под утро, как всегда, вспоминаешь ты опять меня.

Снова в теплое гнездо с болью на душе прилетаешь.

Надоело мне тебя прощать.

Ведь измена — боль моей души.

Перестань со мною так играть, и свою любовь мне подари!

Расскажи мне сказку о любви.

Как мне дальше верить, как мне жить.

Может мне с тобой не по пути.

Может просто мне тебя забыть?

Припев:

Забываешь обо мне мне!

Улетаешь словно птица в ночь,

Оставляя в страшном сне все, что было между нами.

А под утро, как всегда, вспоминаешь ты опять меня.

Снова в теплое гнездо с болью на душе прилетаешь.

Розкажи мені казку про любов, хто тебе пестить щодня.

Чому, як тільки ніч прийде, зникаєш, як нічна тінь.

Щось проситься раптом у тобою... Обіцяла будеш ти — моєю,

Але, кудись ніч тебе кличе, забуваєш про свою любов!

Приспів:

Забуваєш про мене!

Відлітаєш немов птах у ніч,

Залишаючи в страшному сні все, що було між нами.

А під ранок, як завжди, згадуєш ти знову мене.

Знову в тепле гніздо з болею на душі прилітаєш.

Набридло мені тебе прощати.

Адже зрада — біль моєї душі.

Перестань зі мною так грати, і своє кохання мені подаруй!

Розкажи мені казку про любов.

Як мені далі вірити, як мені жити.

Може мені з тобою не шляхом.

Може, просто мені забути?

Приспів:

Забуваєш про мене!

Відлітаєш немов птах у ніч,

Залишаючи в страшному сні все, що було між нами.

А під ранок, як завжди, згадуєш ти знову мене.

Знову в тепле гніздо з болею на душі прилітаєш.