Наташка - Комиссар

Расцветают, расцветают ландыши,

Зеленеют, зеленеют клены.

Дождик плачет, дождик плачет от души,

Почему же он на вкус соленый.

Почему я жду ее опять весь день,

Но смеется, но смеется звонко

Над любовью, над любовью над моей

Эта симпатичная девчонка.

Припев:

Неужели ты Наташка не любила никогда,

Неужели не грустила, не страдала, не ждала.

Почему же, почему же, ты не смотришь на меня,

Неужели ты не видишь, как скучаю я.

Неужели ты Наташка не любила никогда,

Неужели не грустила, не страдала, не ждала.

Почему же, почему же, ты не смотришь на меня,

Неужели ты не видишь, как скучаю я.

Дождик плачет, дождик плачет целый день,

Я считаю, слез жалеть не стоит.

Пусть промокну, пусть промокну под дождем,

Но, наверняка дождусь ее я.

Дождик плакать, дождик плакать перестал,

Где-то ближе, где-то ближе к ночи.

Я стихи ей, я стихи ей написал,

Только подж дождем промокли строчки.

Припев:

Неужели ты Наташка не любила никогда,

Неужели не грустила, не страдала, не ждала.

Почему же, почему же, ты не смотришь на меня,

Неужели ты не видишь, как скучаю я.

Неужели ты Наташка не любила никогда,

Неужели не грустила, не страдала, не ждала.

Почему же, почему же, ты не смотришь на меня,

Неужели ты не видишь, как скучаю я.

Розквітають, розквітають конвалії,

Зеленіють, зеленіють клени.

Дощ плаче, дощ плаче від душі,

Чому він на смак солоний.

Чому я чекаю її знову весь день,

Але сміється, але сміється дзвінко

Над коханням, над коханням над моєю

Це симпатичне дівчисько.

Приспів:

Невже ти Наташка не любила ніколи,

Невже не сумувала, не страждала, не чекала.

Чому ж, чому ж, ти не дивишся на мене,

Невже ти не бачиш, як сумую я.

Невже ти Наташка не любила ніколи,

Невже не сумувала, не страждала, не чекала.

Чому ж, чому ж, ти не дивишся на мене,

Невже ти не бачиш, як сумую я.

Дощ плаче, дощ плаче цілий день,

Я вважаю, сліз жаліти не варто.

Нехай промокну, нехай промокну під дощем,

Але, напевно, дочекаюся її я.

Дощ плакати, дощ плакати перестав,

Десь ближче, десь ближче до ночі.

Я вірші їй, я вірші їй написав,

Тільки підже дощем промокли рядки.

Приспів:

Невже ти Наташка не любила ніколи,

Невже не сумувала, не страждала, не чекала.

Чому ж, чому ж, ти не дивишся на мене,

Невже ти не бачиш, як сумую я.

Невже ти Наташка не любила ніколи,

Невже не сумувала, не страждала, не чекала.

Чому ж, чому ж, ти не дивишся на мене,

Невже ти не бачиш, як сумую.