Spiegel - Kollegah

Sonnenstrahlen brechen durch die blattlosen Baumäste

Und zeichnen dämonische Schatten an Hauswände

Feinde um mich rum als wär ich Vito Corleone

Sie stechen von hinten zu wie Riesenskorpione

Aktuelle Faktenlage: Eigenes Umfeld Rattenplage

Engste Freunde fallen dir in den Rücken so wie Nackenhaare

Abnormaler Hass, ich würd Kalaschnikows in euren Visagen entladen

Doch das gäb mathematisch paar glatte Jahre

Wieder hintergangen, wieder ausgenutzt

Wieder abhacken, weitermachen, als obs mich nicht juckt

Nach außen Siegerlächeln, doch im Innern me­lan­cho­lisch

Wie die letzte Zigarette eines Kriegsverletzten

Habt mir den Glanz aus den Augen geraubt

Mich als menschlichen Bankautomaten missbraucht

Und irgendwann bedauert ihr das

Aus Enttäuschung wird Trauer

Und aus Trauer wird Hass

Und ich box in den Spiegel

Wieder mal den Kopf voller Kriege

Bang, Bang

Bruder, wenn der Glaube nicht wäre

Hielt ich mir den Lauf an die Schläfe

Bang, Bang

Einfach Blei durch die Stirn

Einfach Schluss, einfach weit weg von hier

Doch egal, was für Scheiße passiert

Ich bleib fixiert, fein justiert wie ein Sniper-Vi­sier

Bang

Immer weiter marschieren

Auch mit Seele voller Narben, detailreich verziert

Brüder lästern hinterm Rücken, es wird heiß diskutiert

Sie saugen meine Energie aus wie ein Twilight-Vampir

Mama, um mich rum nur Neid oder Gier

Abstand, ich finde Frieden nur alleine mit mir

Alles Heuchler, alles fake

Das Einzige hier, was am Ende bleibt, ist nur dieses weiße Papier

Und ich schriebe, um den Kopf freizukriegen

Frust abzubauen, Lust abzuhauen, begleitet von 'nem Schusswaffensound

Wollte für jeden nur das Beste, hatte gute Intentionen

Hab mehr Menschen hochgezogen als 'ne Ufoinvasion

Aber ihr habt mir den Glanz aus den Augen geraubt

Mich als menschlichen Bankautomaten missbraucht

Und irgendwann bedauert ihr das

Aus Enttäuschung wird Trauer

Und aus Trauer wird Hass

Und ich box in den Spiegel

Wieder mal den Kopf voller Kriege

Bang, Bang

Bruder, wenn der Glaube nicht wäre

Hielt ich mir den Lauf an die Schläfe

Bang, Bang

Und ich box in den Spiegel

Wieder mal den Kopf voller Kriege

Bang, Bang

Bruder, wenn der Glaube nicht wäre

Hielt ich mir den Lauf an die Schläfe

Bang, Bang

Einfach Blei durch die Stirn

Einfach Schluss, einfach weit weg von hier

Doch egal, was für Scheiße passiert

Ich bleib fixiert, fein justiert wie ein Sniper-Vi­sier

Bang

Крізь безлисті гілки дерев пробиваються сонячні промені

І намалюйте демонічні тіні на стінах будинку

Вороги навколо мене, ніби я Віто Корлеоне

Вони жалять ззаду, як гігантські скорпіони

Актуальні факти: Власне екологічне чума щурів

Найближчі друзі заколюють вас у спину, як волосся на потилиці

Ненормальна ненависть, я б розвантажив автомати Калашникова у ваші кухлі

Але математично це дало б кілька гладких років

Знову зрадили, знову експлуатували

Відрубай знову, продовжуй, наче мені байдуже

Посмішка переможця зовні, але меланхолійна всередині

Як остання сигарета пораненого на війні

Ти зняв блиск з моїх очей

Використовував мене як людський банкомат

І врешті-решт ти пошкодуєш

Розчарування переходить у смуток

І смуток перетворюється на ненависть

І я боксую в дзеркалі

Голова знову повна війн

вибух бац

брате, якби не віра

Я підніс дуло до скроні

вибух бац

Просто ведіть через лоб

Трохи, зовсім далеко звідси

Але що б лайно не сталося

Я залишаюся фіксованим, точно налаштований, як снайперський приціл

вибух

Продовжуйте маршувати

Також з душею, повною шрамів, багато прикрашеною

Брати пліткують за спиною, про це гарячі суперечки

Вони висмоктують мою енергію, як сутінковий вампір

Мамо, навколо мене тільки заздрість чи жадібність

Відстань, я знаходжу спокій наодинці з собою

Всі лицеміри, всі фальшиві

Єдине, що залишилося наприкінці, це лише цей білий папір

І я написав, щоб очистити голову

Щоб зняти розчарування, втекти, супроводжуючись звуком пістолета

Бажав усім найкращого, мав добрі наміри

Виховав більше людей, ніж вторгнення НЛО

Але ти зняв блиск з моїх очей

Використовував мене як людський банкомат

І врешті-решт ти пошкодуєш

Розчарування переходить у смуток

І смуток перетворюється на ненависть

І я боксую в дзеркалі

Голова знову повна війн

вибух бац

брате, якби не віра

Я підніс дуло до скроні

вибух бац

І я боксую в дзеркалі

Голова знову повна війн

вибух бац

брате, якби не віра

Я підніс дуло до скроні

вибух бац

Просто ведіть через лоб

Трохи, зовсім далеко звідси

Але що б лайно не сталося

Я залишаюся фіксованим, точно налаштований, як снайперський приціл

вибух