То, что вечно - Kof

Темные улицы, певчие птицы,

Все, что сбудется мне всего нужно добиться.

Понял?

Вижу лица, вижу глаза людей,

Кто рядом и я там, кто ядом по тактам.

Вроде не так, но как-то интернет забыл про компакты,

И я так.

От будних пяток до выходных.

Жаль вообще, что начал,

Жизнь дает поддых, блядь, слава богу прокачен.

Закончи, если начал — никак иначе,

Мальчик, пустое дело, если в деле только пальчик.

Попутное движение порой бывает путаю,

А как же Женя, которая звонила утром?

И до пенсии буду читать и петь.

А как же пить?

Алкоголь, мать его итить,

Слышь, простите.

Моя судьба — моя тропа.

Припев:

Утром или вечером подлечим то, что вечно,

Держи груз на плечи и лови течение.

Дойдешь до цели — с облегчением бросай груз, а не ВУЗ,

И пусть гнилые корни тебя отпустят.

Утром или вечером подлечим то, что вечно,

Держи груз на плечи и лови течение.

Дойдешь до цели — с облегчением бросай груз, а не ВУЗ,

И пусть гнилые корни тебя отпустят.

Скажи, ты слышишь крик души?

Не слушай, туши.

Она ломает как шершавая стена карандаши.

Не спеши, все шаг за шагом,

Из толстовки в пиджак, на суши с Доширака.

А как еще?

Кушай кашу с молоком,

Даже если в горле ком, пробей молотком и будет норма.

Судьба — тропа, с тобой толпа,

Давай залипай и качай голова.

Припев:

Утром или вечером подлечим то, что вечно,

Держи груз на плечи и лови течение.

Дойдешь до цели — с облегчением бросай груз, а не ВУЗ,

И пусть гнилые корни тебя отпустят.

Утром или вечером подлечим то, что вечно,

Держи груз на плечи и лови течение.

Дойдешь до цели — с облегчением бросай груз, а не ВУЗ,

И пусть гнилые корни тебя отпустят.

Темні вулиці, співчі птахи,

Все, що збудеться, мені всього потрібно домогтися.

Зрозумів?

Бачу обличчя, бачу очі людей,

Хто поруч і я, там, хто отрутою по тактах.

Начебто не так, але якось інтернет забув про компакти,

І я так.

Від будніх п'ят до вихідних.

Жаль взагалі, що почав,

Життя дає дух, блядь, слава богу прокачений.

Закінчи, якщо почав— ніяк інакше,

Хлопчик, пуста справа, якщо в справі тільки пальчик.

Попутний рух часом буває плутаю,

А як же Женя, яка дзвонила вранці?

І до пенсії читатиму і співатиму.

А як же пити?

Алкоголь, мати його ітити,

Чуєш, вибачте.

Моя доля — моя стежка.

Приспів:

Вранці чи ввечері підлікуємо те, що вічно,

Тримай вантаж на плечі та лови перебіг.

Дійдеш до мети — з полегшенням кидай вантаж, а не ВНЗ,

І нехай гниле коріння тебе відпустить.

Вранці чи ввечері підлікуємо те, що вічно,

Тримай вантаж на плечі та лови перебіг.

Дійдеш до мети — з полегшенням кидай вантаж, а не ВНЗ,

І нехай гниле коріння тебе відпустить.

Скажи, ти чуєш крик душі?

Не слухай, туши.

Вона ламає як шорстка стіна олівця.

Не поспішай, весь крок за кроком,

З толстовки в піджак, на суші з Доширака.

А як ще?

Їж кашу з молоком,

Навіть якщо в горлі кому, пробий молотком і буде норма.

Доля - стежка, з тобою натовп,

Давай залипай і качай голова.

Приспів:

Вранці чи ввечері підлікуємо те, що вічно,

Тримай вантаж на плечі та лови перебіг.

Дійдеш до мети — з полегшенням кидай вантаж, а не ВНЗ,

І нехай гниле коріння тебе відпустить.

Вранці чи ввечері підлікуємо те, що вічно,

Тримай вантаж на плечі та лови перебіг.

Дійдеш до мети — з полегшенням кидай вантаж, а не ВНЗ,

І нехай гниле коріння тебе відпустить.