Ich geb es auf - Knorkator

Stummer Tanz aus Licht und Staub,

Seiten fallen aus dem Buch,

blasser Schein woran ich glaub,

hab vergessen, was ich such.

Kein Gedanke regt sich mehr,

meinen Körper spür ich nicht,

und die Stille legt sich schwer

auf mein steinernes Gesicht.

Ich verharre regungslos,

müde vom Vorhandensein,

ist der Raum unendlich groß,

oder bin ich nur so klein?

Ist die Zeit davongerast,

oder blieb sie einfach stehn?

Ist da gar nichts rings umher,

oder kann ich nichts mehr sehn?

Ich geb es auf,

ich schaff es nicht,

ich schließ die Tür,

und lösch das Licht.

Ich habs versucht,

es soll nicht sein,

ich leg mich hin,

und schlafe ein.

Ich geb es auf.

Welkes Blatt auf morschem Holz,

feuchtes Moos auf kaltem Stein,

weißer Schnee auf blasser Haut…

Weiter fällt mir nichts mehr ein.

Also leg ich fort den Stift,

les die Worte noch einmal,

ganz so übel ist es nicht,

aber auch nicht grad genial.

Ich geb es auf,

ich schaff es nicht,

ich schließ die Tür,

und lösch das Licht.

Ich habs versucht,

es soll nicht sein,

ich leg mich hin,

und schlafe ein.

Ich geb es auf.

Er gibt es auf,

er schafft es nicht,

er schließt die Tür,

und löscht das Licht.

Er hats versucht,

es soll nicht sein,

er legt sich hin…

Ich geb es auf,

ich schaff es nicht,

ich schließ die Tür,

und lösch das Licht.

Ich habs versucht,

es soll nicht sein,

ich leg mich hin,

und schlafe ein.

Ich geb es auf.

(Dank an caeze für den Text)

тихий танець світла і пилу,

сторінки випадають з книги

бліде сяйво в тому, у що я вірю

Я забув, що я шукаю.

Більше жодна думка не ворушиться

Я не відчуваю свого тіла

і тиша важка

на моєму кам'яному обличчі

Я залишаюся нерухомим

втомився від існування

простір нескінченний

чи я такий маленький?

Чи минув час

чи вона просто стояла на місці?

Чи немає нічого навколо,

чи я більше нічого не бачу?

я здаюся

Я не можу цього зробити

Я зачиняю двері

і вимкнути світло.

Я намагався,

цього не повинно бути,

Я йду спати,

і заснути.

Я здаюся.

засохлий лист на гнилій деревині,

мокрий мох на холодному камені,

білий сніг на блідій шкірі...

Я не можу думати ні про що інше.

Тому я відклав ручку

прочитайте слова ще раз

це не так погано

але теж не чудово.

я здаюся

Я не можу цього зробити

Я зачиняю двері

і вимкнути світло.

Я намагався,

цього не повинно бути,

Я йду спати,

і заснути.

Я здаюся.

Він відмовляється від цього

йому не вдасться,

Він зачиняє двері,

і вимкнути світло.

Він намагався

цього не повинно бути,

він лежить...

я здаюся

Я не можу цього зробити

Я зачиняю двері

і вимкнути світло.

Я намагався,

цього не повинно бути,

Я йду спати,

і заснути.

Я здаюся.

(дякую caeze за текст)