Eigentum - Knorkator

Das große Leben eines großen Mannes

Braucht als Basis einen großen Traum

Den er träumt in einem großen Bett

Und so ein Bett gehört in einen großen Raum

Große Räume gibt es nur in großen Häusern

Mit großen Fenstern, um hinaus zu schau’n

Auf das eigene, entsprechend große Land

Das umgeben ist von einem großen Zaun

Ich bin das Eigentum von meinem Eigentum

Bin allem hörig, was mir gehört

Ich bin besessen von dem, was ich besitze

Und werd' gefressen von dem, was mich ernährt

Ich bin der Diener von dem, was ich verdiene

Ich bin der Sklave von dem, was ich versklavt

Und allen Dingen über die ich verfüge

Füge ich mich brav

Ich hab’s geschafft, wonach ich immer strebte

Alle Dinge ringsumher gehören mir

Doch das Einzige was ich dabei empfinde

Ist die Angst, es wieder zu verlier’n

Und so verkriech ich mich mit allen meinen Schätzen

Ins verkabelte gepanzerte Versteck

Ich bin Müde, doch wag ich nicht zu schlafen

Sonst kommt der Pöbel und nimmt mir alles weg

Ich bin das Eigentum von meinem Eigentum

Bin allem hörig, was mir gehört

Ich bin besessen von dem, was ich besitze

Und werd' gefressen von dem, was mich ernährt

Was ich beherrsche, das raubt mir die Beherrschung

Bin ganz benommen, von dem was ich mir nahm

Um meinem Schicksal geschickt zu entkommen — doch es kam

Ich bin das Eigentum von meinem Eigentum

Bin allem hörig, was mir gehört

Ich bin besessen von dem, was ich besitze

Und werd' gefressen von dem, was mich ernährt

Ich bin erdrückt, von all den Unterdrückten

Und weil mein Reichtum mir immer noch nicht reicht

Bleibt mir als Sicherheit, doch nur ein wenig Sicherheit

Vielleicht

Велике життя великої людини

Потрібна велика мрія як база

Про що мріє у великому ліжку

І таке ліжко належить у великій кімнаті

Великі кімнати існують лише у великих будинках

З великими вікнами, щоб виглядати

На свою, відповідно велику країну

Це обнесене великим парканом

Я є власністю свого майна

Я в рабстві всього, що моє

Я одержимий тим, що маю

І мене з’їдає те, що мене годує

Я слуга того, чого заслуговую

Я раб того, чого поневолював

І всі речі, якими я володію

Я добре дотримуюся

Я досяг того, до чого завжди прагнув

Усе навколо належить мені

Але це єдине, що я відчуваю до цього

Це страх втратити його знову

І так я ховаюся з усіма своїми скарбами

У дротяну броньовану криївку

Я втомився, але спати не смію

Інакше прийде натовп і все забере в мене

Я є власністю свого майна

Я в рабстві всього, що моє

Я одержимий тим, що маю

І мене з’їдає те, що мене годує

Те, що я контролюю, позбавляє мене контролю

У мене паморочиться голова від того, що я прийняв

Спритно уникнути моєї долі — але вона прийшла

Я є власністю свого майна

Я в рабстві всього, що моє

Я одержимий тим, що маю

І мене з’їдає те, що мене годує

Мене пригнічують усі пригноблені

І тому, що мого багатства мені все одно не вистачає

Залиште мене як безпеку, але лише трохи безпеки

можливо