Меланхолия - Кляйн, Cyon1de

Я так от всего устал

Мне нет смысла дальше быть

Я навечно в заперти

Своей — меланхолии

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Нет выхода из лабиринта

Что построил себе сам

Я не мальчик

Что в углу тут плачет

Во мне нету фальши

Я целиком настоящий,

Но меня погубит моя пуля

Мой внутренний я

Давно разрушен

Как же сильно я загружен

Никому просто не нужен

Рыдаю снова в луже

Я просто устал

От всего что говорят

Что очередной пацан я

Что пришел сюда за хайпом,

Но его не увидал

Я так от всего устал

Мне нет смысла дальше быть

Я навечно в заперти

Своей — меланхолии

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Меланхолия

Не чувствую себя

Меланхолия

Я потерян для себя

Грустно как-то, на мне груза валом

Не сломать игру, мы не одни за налом

Мой путь стоптали, с мешали с грязью

Меня давит мир и никуда без связи

Тут град из пуль, мирных валят тупа

За слова и репост, жизни, суки, губят

Вопрос, за что же?

Да, за правду сука

За что все это да нахуй нужно

Эти мрази палят, не забыть их взгляд

Мне насрать на пули, я убит и так блять

Боль да мрак будто

Будто в Колесе сансары

Меня давит окруженье

Зарывая все талланты

Я так від всього втомився

Мені немає сенсу далі бути

Я назавжди в замкнення

Своєю — меланхолії

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Немає виходу з лабіринту

Що збудував собі сам

Я не хлопчик

Що в кутку тут плаче

У мене немає фальшу

Я цілком справжній,

Але мене погубить моя куля

Мій внутрішній я

Давно зруйновано

Як сильно я завантажений

Нікому просто не потрібний

Ридаю знову в калюжі

Я просто втомився

Від усього що кажуть

Що черговий пацан я

Що прийшов сюди за хайпом,

Але його не побачив

Я так від всього втомився

Мені немає сенсу далі бути

Я назавжди в замкнення

Своєю — меланхолії

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Меланхолія

Не відчуваю себе

Меланхолія

Я втрачений для себе

Сумно якось, на мені вантажу валом

Не зламати гру, ми не одні за налом

Мій шлях зтоптали, заважали з брудом

Мене тисне мир і нікуди без зв'язку

Тут град із куль, мирних валять тупу

За слова і репост, життя, суки, гублять

Питання, за що?

Так, справді сука

За що все це так нахуй потрібно

Ці мразі палять, не забути їх погляд

Мені насрати на кулі, я убитий і так блювати

Біль та темрява ніби

Наче в Колесі сансари

Мене тисне оточення

Зариваючи усі таланти