Трачу и порчу - Клин-Клином

Ведь я трачу и порчу, трачу и порчу

Трачу и порчу, трачу,

Но ты береги, малая, береги, малая

Береги, малая, береги себя

Ты знаешь, мне не нужны эти клубы

Там веет грязью и слухи надуты

Губы надуты, нервы сдуты

Теперь ты понимаешь, почему я грубый,

А ты не такая, как все, я тону в твоем космосе

И это словно неземное притяжение

Когда тебя нет рядом — я уже не я

Ты верила в меня больше, чем я в себя

Ты ждала меня с ночи до утра

Пока я пьяный по барам, думала по бабам,

Но будь во мне уверена

Зачем они мне такие все типа уникальные?

Рисованные брови — меня калят они

А, ну, ладно, сейчас не о них

Кстати, за окном видишь ветер стих,

Но и без него меня к тебе несет

Про нас знают теперь на небе все

Тайна лишь на двоих нас с тобой спасет

Которую когда-нибудь мы с собой унесем

Один свет на двоих, плед на двоих

Бред на двоих — все будем делить на двоих

Ты мой недописанный стих — невесомость в пропасти

И я буду с тобою, с тобою

С тобою, я буду с тобою всегда

И я буду с тобою, с тобою

С тобою, я буду с тобою всегда

Ты словно с неба награда и мне другой не надо

Когда ты со мной рядом

Ты можешь вылечить взглядом

Ты словно с неба награда и мне другой не надо

Только бы хватило тебе сил и терпения

Ведь я трачу и порчу, трачу и порчу

Трачу и порчу, трачу,

Но ты береги, малая, береги, малая

Береги, малая, береги себя

Я знаю, ты далеко не глупая, по пустякам ты не дуешь губы,

А отношения наши не путаны, но ты немного напугана

Ведь все у нас так довольно быстро

В глазах не погасить искры,

Но я не скажу спасибо случаю

Ведь кто умеет ждать, тот получает лучшее

Тучи я над очагом нашим разгоню и нарисую сажей

То, что ты мне никогда не скажешь,

Но я уверен, время покажет

Ну, а пока пой для меня красиво

Перед чем устоять я не в силах

Ведь ты своим голосом милым мои пустоты заполонила

Черти мои в твоем омуте тонут

То под контемп, то под дикие стоны

Я не скажу, что голову кружишь,

Но с тобой выпускаю зверя наружу

Черти мои в твоем омуте тонут

То под контемп, то под дикие стоны

Я не скажу, что голову кружишь,

Но с тобой выпускаю зверя наружу

И я буду с тобою, с тобою

С тобою, я буду с тобою всегда

И я буду с тобою, с тобою

С тобою, я буду с тобою всегда

Ты словно с неба награда и мне другой не надо

Когда ты со мной рядом

Ты можешь вылечить взглядом

Ты словно с неба награда и мне другой не надо

Только бы хватило тебе сил и терпения

Ведь я трачу и порчу, трачу и порчу

Трачу и порчу, трачу,

Но ты береги, малая, береги, малая

Береги, малая, береги себя

Адже я витрачаю і псую, витрачаю і псую

Витрачаю і псую, витрачаю,

Але ти береги, мала, береги, мала

Бережи, мала, бережи себе

Ти знаєш, мені не потрібні ці клуби

Там віє брудом і чутки надуті

Губи надуті, нерви здуті

Тепер ти розумієш, чому я грубий,

А ти не така, як усі, я тону у твоїм космосі

І це ніби неземне тяжіння

Коли тебе немає поруч - я вже не я

Ти вірила в мене більше, ніж я в себе

Ти чекала мене зночі до ранку

Поки я п'яний по барах, думала по бабах,

Але будь у мені впевнена

Навіщо вони мені такі типові унікальні?

Мальовані брови — мене блякають вони

А, ну, гаразд, зараз не о ніх

До речі, за вікном бачиш вітер стих,

Але і без нього мене до тебе несе

Про нас знають тепер на небі всі

Таємниця лише на двох нас із тобою врятує

Яку коли-небудь ми з собою понесемо

Одне світло на двох, плед на двох

Маячня на двох — все ділитимемо на двох

Ти мій недописаний вірш — невагомість у  прірви

І я буду з тобою, з тобою

З тобою, я буду з тобою завжди

І я буду з тобою, з тобою

З тобою, я буду з тобою завжди

Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба

Коли ти зі мною поруч

Ти можеш вилікувати поглядом

Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба

Тільки би вистачило тобі сил і терпіння

Адже я витрачаю і псую, витрачаю і псую

Витрачаю і псую, витрачаю,

Але ти береги, мала, береги, мала

Бережи, мала, бережи себе

Я знаю, ти далеко не дурна, по дрібницях ти не дуєш губи,

А відносини наші не плутані, але ти трохи налякана

Адже все у нас так досить швидко

У очах не погасити іскри,

Але я не скажу спасибі нагоди

Адже хто вміє чекати, той отримує найкраще

Хмари я над осередком нашим розжену і намалюю сажею

Те, що ти мені ніколи не скажеш,

Але я впевнений, час покаже

Ну, а поки співай для мене красиво

Перед чим встояти я не в силах

Адже ти своїм голосом милим мої порожнечі заполонила

Риси мої у твоєму вирі тонуть

То під контемп, то під дикі стогін

Я не скажу, що голову кружляєш,

Але з тобою випускаю звіра назовні

Риси мої у твоєму вирі тонуть

То під контемп, то під дикі стогін

Я не скажу, що голову кружляєш,

Але з тобою випускаю звіра назовні

І я буду з тобою, з тобою

З тобою, я буду з тобою завжди

І я буду з тобою, з тобою

З тобою, я буду з тобою завжди

Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба

Коли ти зі мною поруч

Ти можеш вилікувати поглядом

Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба

Тільки би вистачило тобі сил і терпіння

Адже я витрачаю і псую, витрачаю і псую

Витрачаю і псую, витрачаю,

Але ти береги, мала, береги, мала

Бережи, мала, бережи себе