Прости - Клава Кока

И будто бы спицами насквозь мое тело.

Если б были мы птицами, я бы от тебя улетела.

И будто бы волнами нас с тобою разбило о скалы,

И за закрытыми окнами я осколки наши искала.

И будто бы в пропасть так же тянут твои глаза.

И если б не гордость - мы могли всё вернуть назад.

Мы будто тонули, но могли бы друг друга спасти -

Лишь сказав "Прости...", лишь сказав "Прости меня..." -

И не отпустить, и не потерять тебя.

Лишь сказав "Прости...", лишь сказав "Прости меня..." -

И не отпустить, и не потерять тебя.

И будто бы пулями, но тебя не задело.

Кто-то стоял между дублями, в то что я так не хотела.

И будто бы сонными мы придумали этот мир,

Но руками холодными не согреть что ты уже отпустил.

И будто бы в пропасть так же тянут твои глаза.

И если б не гордость - мы могли всё вернуть назад.

Мы будто тонули, но могли бы друг друга спасти -

Лишь сказав "Прости...", лишь сказав "Прости меня..." -

И не отпустить, и не потерять тебя.

Лишь сказав "Прости...", лишь сказав "Прости меня..." -

И не отпустить, и не потерять тебя.

Лишь сказав "Прости...", что не сказала.

Где ты и с кем ты я не знаю, прости.

И если б не гордость,

Мы могли все вернуть назад -

Лишь сказав "Прости", Лишь сказав "прости меня..." -

И не отпустить и не потерять тебя.

Лишь сказав "Прости..." (Прости),

Лишь сказав "Прости меня" (прости меня).

И не отпустить, и не потерять тебя;

Лишь сказав "Прости..."

І ніби спицями наскрізь моє тіло.

Якби ми були птахами, я б від тебе відлетіла.

І ніби хвилями нас з тобою розбило об скелі,

І за зачиненими вікнами я осколки наші шукала.

І ніби в прірву так само тягнуть твої очі.

І якби не гордість – ми могли все повернути назад.

Ми ніби тонули, але могли б один одного врятувати

Лише сказавши "Пробач...", лише сказавши "Пробач мені..." -

І не відпустити і не втратити тебе.

Лише сказавши "Пробач...", лише сказавши "Пробач мені..." -

І не відпустити і не втратити тебе.

І ніби кулями, але тебе не зачепило.

Хтось стояв між дублями, тому що я так не хотіла.

І ніби сонними ми вигадали цей світ,

Але холодними руками не зігріти що ти вже відпустив.

І ніби в прірву так само тягнуть твої очі.

І якби не гордість – ми могли все повернути назад.

Ми ніби тонули, але могли б один одного врятувати

Лише сказавши "Пробач...", лише сказавши "Пробач мені..." -

І не відпустити і не втратити тебе.

Лише сказавши "Пробач...", лише сказавши "Пробач мені..." -

І не відпустити і не втратити тебе.

Лише сказавши "Пробач...", що не сказала.

Де ти і з ким я не знаю, пробач.

І якби не гордість,

Ми могли все повернути назад

Лише сказавши "Пробач", Лише сказавши "вибач мені..." -

І не відпустити та не втратити тебе.

Лише сказавши "Пробач..." (Пробач),

Лише сказавши "Пробач мені" (вибач мені).

І не відпустити, і не втратити тебе;

Лише сказавши "Пробач..."