Заново - Клава Кока

Упаду — поднимусь

Закричу, низкий пульс

Ноша так тяжела

Ранена, но жива

Осколки моей души

Бродили по лезвию

Смогла это пережить

Хоть я не железная

Мне страшно, ведь я потеряла

Много и многих, такого финала

Я не хочу, ладони смыкая

Прыгаю с края в новую жизнь

Сколько ночей я плакала в холоде

Сколько людей оставили в омуте

Ты прости меня, мама

Я так была не права

Но я взлетаю над пламенем потерь

Изо всех сил открою другую дверь

И по новым правилам

Я начну заново

Заново строить

Заново жить

Заново чувствовать

Заново

Заново строить

Заново жить

Заново чувствовать

Заново любить

Убегать — не моё

И на зло — я добром

Хрупкое сердце

Молчит о личном

Но сила в слабости,

А слабость наша безгранична

Боль — это иллюзия

Я меняю сознание

Больше я не боюсь ее

Я даю обещание

Не предавать людей и себя, не растерять этот свет изнутри

Худшие дни отправить в обрыв и не считать...

Сколько ночей я плакала в холоде

Сколько людей оставили в омуте

Ты прости меня, мама

Я так была не права

Но я взлетаю над пламенем потерь

Изо всех сил открою другую дверь

И по новым правилам

Я начну заново

Заново строить

Заново жить

Заново чувствовать

Заново

Заново строить

Заново жить

Заново чувствовать

Заново любить

Сколько ночей я плакала в холоде

Сколько людей оставили в омуте

Ты прости меня, мама

Я так была не права

Но я взлетаю над пламенем потерь

Изо всех сил открою другую дверь

И по новым правилам

Я начну заново

Заново строить

Заново жить

Заново чувствовать

Заново

Заново строить

Заново жить

Заново чувствовать

Заново любить

Упаду - піднімуся

Закричу, низький пульс

Ноша така важка

Поранена, але жива

Уламки моєї душі

Бродили по лезу

Змогла це пережити

Хоч я не залізна

Мені страшно, адже я втратила

Багато та багатьох, такого фіналу

Я не хочу, долоні стуляючи

Стрибаю з краю у нове життя

Скільки ночей я плакала у холоді

Скільки людей залишили у вирі

Ти пробач мені, мамо

Я так була не права

Але я злітаю над полум'ям втрат

З усіх сил відчиню інші двері

І за новими правилами

Я почну заново

Заново будувати

Наново жити

Наново відчувати

Заново

Заново будувати

Наново жити

Наново відчувати

Наново кохати

Втікати – не моє

І на зло - я добром

Крихке серце

Мовчить про особисте

Але сила у слабкості,

А слабкість наша безмежна

Біль – це ілюзія

Я змінюю свідомість

Більше я не боюся її

Я даю обіцянку

Не зраджувати людей і себе, не розгубити це світло зсередини

Найгірші дні відправити в обрив і не рахувати.

Скільки ночей я плакала у холоді

Скільки людей залишили у вирі

Ти пробач мені, мамо

Я так була не права

Але я злітаю над полум'ям втрат

З усіх сил відчиню інші двері

І за новими правилами

Я почну заново

Заново будувати

Наново жити

Наново відчувати

Заново

Заново будувати

Наново жити

Наново відчувати

Наново кохати

Скільки ночей я плакала у холоді

Скільки людей залишили у вирі

Ти пробач мені, мамо

Я так була не права

Але я злітаю над полум'ям втрат

З усіх сил відчиню інші двері

І за новими правилами

Я почну заново

Заново будувати

Наново жити

Наново відчувати

Заново

Заново будувати

Наново жити

Наново відчувати

Наново кохати