Не отпускай - Клава Кока

Ты дышишь, а вода льёт с небес стеной.

Я слышу — ты находишься здесь, со мной.

Полумрак-полусон, по стеклу босиком.

Есть ли ты, или нет, тебя я уже не знаю.

Только ливень косой стеной.

Припев:

Если нет никого, то придумай его.

Обними пустоту и поверь, как в мечту.

Если он оживёт, следом от ножевой —

То до боли в висках не отпускай…

Кружится голова, тысячи килловат.

Разрывая всё то, что

Могло бы быть между нами.

Только ливень косой в лицо.

Припев:

Если нет никого, то придумай его.

Обними пустоту и поверь, как в мечту.

Ты не отпускай;

ты не отпускай;

Ты не отпускай;

ты не отпускай его.

Ти дихаєш, а вода ллє з небес стіною.

Я чую, ти перебуваєш тут, зі мною.

Напівтемрява-полусон, по стекла босоніж.

Чи є ти, чи ні, тебе я вже не знаю.

Тільки злива косою стіною.

Приспів:

Якщо немає нікого, то придумай його.

Обійми порожнечу і повір, як у мрію.

Якщо він оживе, слідом від ножової —

То до болю в скронях не відпускай ...

Кружиться голова, тисячі кіловат.

Розриваючи все те, що

Могло бути між нами.

Тільки злива косою в обличчя.

Приспів:

Якщо немає нікого, то придумай його.

Обійми порожнечу і повір, як у мрію.

Ти не відпускай;

ти не відпускай;

Ти не відпускай;

ти не відпускай його.