Mein Weg Ist Mein Weg - Klaus Hoffmann

Da ist keiner, der adieu sagt, der dich hält

Und keiner, der dich grüßt und Fragen stellt

Und irgendwo da draußen

In der Nacht sollst du dich spür'n

Doch alles was dich ausmacht

Ist nur Angst, dich wieder zu verlier’n

Da ist keiner, der dich auffängt

Wenn du fällst

Und der dir jetzt Mut machst bist du selbst

Und doch in dieser Dunkelheit

Stehst du plötzlich im Licht

Zum erstenmal da siehst du es

Zum erstenmal zweifelst du nicht

Mein Weg ist mein Weg, ist mein Weg

Und kein Schritt führt dich jemals mehr zurück

Mein Weg ist mein Weg, ist mein Weg

Mit Schatten und mit Tränen

Mit Lachen und mit Glück

Mein Weg ist mein ureigener Weg

Und wie von selbst wird alles um dich leicht

Die Härte schwindet und dein Herz wird weich

Und plötzlich siehst du Augen

Die dir Liebe geben woll’n

Gesichter, die dich anschauen

Die dich wie ein Gast nach Hause holen

Und wie von selbst wird alles in dir warm

Und ruhig bist du, liegst in deinem Arm

Die Mauer ist zerbrochen, die Mauer ist entzwei

Und wo sonst nur die Angst war

Ist das Kind auf einmal vogelfrei

Нема кому попрощатися, обійняти

І нікому не привітатися і запитати

І десь там

Ви повинні відчувати себе вночі

Але все, що робить тебе

Просто боїться знову втратити тебе

Нема кому зловити вас

Якщо ви впадете

І ти той, хто надає тобі сміливості зараз

І все ж у цій темряві

Ви раптом стоїте на світлі

Ви бачите це вперше

Вперше ти не сумніваєшся

Мій шлях – це мій шлях, це мій шлях

І жоден крок ніколи не поверне тебе назад

Мій шлях – це мій шлях, це мій шлях

З тінями і зі сльозами

Зі сміхом і від щастя

Мій шлях – це мій власний шлях

І все навколо стає світлим ніби само собою

Твердість зникає, а серце м’якшує

І раптом ти бачиш очі

які хочуть подарувати тобі любов

обличчя дивляться на вас

Хто приведе вас додому, як гостя

І ніби само собою все в тобі зігріється

А ти спокійний, лежиш на руках

Стіна зламана, стіна надвоє

А де ще був тільки страх

Дитина раптом оголошена поза законом?