Als Wenn Es Gar Nichts Wär - Klaus Hoffmann

Für einen Traum könnte ich fliegen

für ein Lied zu Grunde gehn

ich lasse jeden Zauberer in meinen Garten

wär´ ich ein großer Mann der Macht

ich würde nach den Bettlern sehn

von den ärmsten Narren ließ´ ich mich beraten

schon als Kind liebte ich barfuß

mit ohnmächtigem Mut

ich hatte nichts und wollte alles geben

die Angst war klein, der Hunger groß

ich warf mich lachend in die Flut

als wenn es gar nichts wär`

als wenn es gar nichts wär`

Ich konnte lieben ohne Grund

ich konnte staunen ohne Sinn

meine Welt paßte auf eine Kinoleinwand

die Götter hießen Jones

Stan und Olli, Erol Flynn

sie schenkten mir ein Lebensbuch

mit buntem Einband

ich war wie sie, ich war unsterblich

ich war ein Kind, ich hatte Glück

es war ein Spiel, was sollte ich verlieren

ich gab mich hin, so lichterloh

und brannte jeden Augenblick

als wenn es gar nichts wär`

als wenn es gar nichts wär`

Doch mit den Jahren kam die Klugheit

mit der Zeit kam die Vernunft

und Tag um Tag verblaßten meine Bilder

weil doch nichts blieb als Einsamkeit

nahm ich mein letztes Kunterbunt

ging auf den Markt der Schwerter und der Schilder

da sprachen Narren wie Gelehrte

Idioten wie Genies

von Wahrheit und von kolossallen Pflichten

und um nicht ganz allein zu sein

bot ich mein Kinderparadies

als wenn es gar nichts wär`

als wenn es gar nichts wär`

Jetzt sah ich aus wie jedermann

das Leben nahm mich in die Pflicht

wohl kalkuliert, die Welt war für mich Claro

die Lippen schmal, die Augen matt

ich wurde ernst und ordentlich

und trug man Caro, na dann trug ich eben Caro

bis nichts mehr ging, weil´s alles gab

ich weiß den Tag noch ganz genau

da sah ich mich in einem aufgebrochnen Spiegel

ich hatt´ mein Glitzerzeug getauscht

gegen ein sichres Grau in Grau

als wenn es gar nichts wär`

als wenn es gar nichts wär`

Lass´ meiner Seele Schwere los

mein Herz, mach deine Fenster auf

Derwisch und Magier, kommt in meinen Garten

ich lass´ das Kind nicht mehr allein

nach all dem Sommerschlußverkauf

ich schlaf´ bei den Verrückten und den Zarten

ich will lieben wie als Kind

barfuß und mit großem Mut

jeden Tag als wär´s der letzte von den Tagen

und immer wieder, glaub mir, mit dir

spring´ ich lachend in die Flut

als wenn es gar nichts wär`

als wenn es gar nichts wär`

als wenn es gar nichts wär`

Для мрії я міг літати

загинути за пісню

Я впускаю кожного чарівника в свій сад

Я був би великою людиною влади

Я б доглядав за жебраками

Я користувався порадами у найбідніших дурнів

Ще в дитинстві я любив босоніж

з безсилою сміливістю

Я нічого не мав і хотів віддати все

страх був малий, голод великий

Я кинувся, сміючись, у повінь

ніби це взагалі нічого

ніби це взагалі нічого

Я міг любити без причини

Я міг дивуватися без сенсу

мій світ помістився на кіноекрані

богів звали Джонс

Стен і Оллі, Ерол Флінн

вони подарували мені книгу життя

з кольоровою обкладинкою

Я був схожий на них, я був безсмертним

я був дитиною, мені пощастило

це була гра, що я маю втрачати

Я здався, такий яскравий

і горів кожну мить

ніби це взагалі нічого

ніби це взагалі нічого

Але мудрість прийшла з роками

з часом прийшов розум

і день у день мої образи тьмяніли

бо не залишилося нічого, крім самотності

Я взяв свій останній Кунтербунт

пішов на базар мечів і щитів

там дурні говорили, як вчені

Ідіоти, як генії

правди і колосальних обов'язків

і не бути зовсім самотнім

Я запропонував своїм дітям рай

ніби це взагалі нічого

ніби це взагалі нічого

Тепер я був схожий на всіх

життя зробило мене відповідальним

добре розраховано, світ для мене був Claro

губи тонкі, очі тьмяні

Я став серйозним і впорядкованим

і якщо ти носив Каро, то я просто носив Каро

поки нічого не працювало, бо все було

Я досі точно пам’ятаю цей день

Я побачив себе в розбитому дзеркалі

Я поміняла свої блискітки

проти безпечного сірого в сірому

ніби це взагалі нічого

ніби це взагалі нічого

Відпусти тяжкість моєї душі

серце моє, відкрий свої вікна

Дервіш і чарівник, заходьте в мій сад

Я більше не залишу дитину одну

після всіх літніх розпродажів

Я сплю з божевільним і ніжним

я хочу любити як у дитинстві

босоніж і з великою відвагою

кожен день, наче останній із днів

і знову і знову, повір мені, з тобою

Я стрибаю, сміючись, у повінь

ніби це взагалі нічого

ніби це взагалі нічого

ніби це взагалі нічого