Я понял всё. Спасибо, пока… - Кирпичи

Последний раз когда я видел ее, помню прилетел из Кишенева.

Пили вино в самолете с Сашей из группы «Сплин», было клево.

Был прекрасный летний день, кажется день десантника.

Солнце.

Что же можно ожидать еще от такого классного праздника.

Опаздывал.

Встрелились у посольства, у ее работы.

Подарил ей розу, виски «Стексон"и еще, не помню, что-то.

Сказал ей искренне: «Ты выглядишь отлично».

Хотя мне показалось, она одета была немного хуже, чем обычно.

Я пытался нести чушь типа: «Может передумаешь».

Типа: «Я могу измениться, повзрослеть.

Забудь плохое.

Подумаешь».

Кажется я говорил, что люблю ее как и прежде.

Я верил, что не умерла еще последняя надежда.

Спасибо.

Пока тебе.

Спасибо.

Пока.

Я понял все.

Спасибо.

Пока.

> 2 раза

Больше всего меня удивляло то, что я был спокоен.

Она спросила: «Зачем виски?

Ведь я же не пью такое».

Сказала: «Не хватает мне нажраться для полной программы».

Я сказал что-то типа: «Ну ладно, подаришь маме».

Она сидела, я стоял, она сказала: «Круто».

Разговор зашел в тупик, и мы молчали около минуты.

Как видно надо было прощаться, жалко, что мы были так кратки.

В конце она пошутила: «Ну все.

Забираю монатки».

Я поцеловал ее на прощание.

Обмер.

На мгновение

Коснулся ее нежной руки, лежащей на белом колене.

Я не смог смотреть ей в глаза.

Пару секунд глядел в пол.

Повернулся и, стараясь не смотреть на нее, ушел.

Спасибо.

Пока тебе.

Спасибо.

Пока.

Я понял все.

Спасибо.

Пока.

И вот я пошел гулять один.

Иду по Крымскому мосту.

Все чужое, а внутри пустота.

Ну просто вообще пустота.

В один миг твоя жизнь может повернуться вспять.

На моих глазах все попадало, но мне надо было стоять.

Я вздохнул полной грудью, собрал все свои силы.

Поехал в «Китайский летчик"там впитал ноль-пять текилы.

Бесполезно, внутри царила все та же пустота.

Я пытался убеждать себя, что совесть моя чиста.

Я пытался объяснить ей, как мне больно, но я не смог.

Я попытался убеждать себя, что меня уберег Бог.

Я вспоминал ее глаза, голос и белые плечи.

Ночью уехал в Петербург с друзьями, и мне стало легче.

Потом накрывало и не раз.

Было такое дельце.

Не плакать, Вася, не плакать.

Собрать разбитое сердце.

Спасибо.

Пока тебе.

Спасибо.

Пока.

Я понял все.

Спасибо.

Пока.

> 2 раза

Останній раз коли я бачив її, пам'ятаю прилетів з Кишеньова.

Пили вино в самолеті з Сашів із групи «Сплін», було кльово.

Був чудовий літній день, здається, день десантника.

Сонце.

Що ж очікується ще від такого класного свята.

Запізнювався.

Встрелилися у посольства, у неї роботи.

Подарував їй троянду, віскі «Стексон» і ще, не пам'ятаю, щось.

Сказав їй щиро: «Ти виглядаєш чудово».

Хоча мені здалося, вона була трохи гірша, ніж звичайно.

Я намагався нести нісенітницю типу: «Може передумаєш».

Типу: «Я можу змінитися, подорослішати.

Забудь погане.

Подумаєш».

Здається я казав, що люблю її як і раніше.

Я вірив, що не померла ще остання надія.

Спасибі.

Поки що тобі.

Спасибі.

Доки.

Я зрозумів все.

Спасибі.

Доки.

> 2 рази

Найбільше мене дивувало те, що я був спокійний.

Вона спитала: «Навіщо віскі?

Адже я не п'ю таке».

Сказала: «Не вистачає мені нажертися для повної програми».

Я сказав щось типу: «Ну добре, подаруєш мамі».

Вона сиділа, я стояв, вона сказала: «Круто».

Розмова зайшла в тупік, і ми мовчали близько хвилини.

Як видно треба було прощатися, шкода, що ми були такі короткі.

В кінці вона пожартувала: «Ну все.

Забираю монатки».

Я поцілував її на прощання.

Обмір.

На мить

Торкнувся її ніжної руки, що лежить на білому коліні.

Я не зміг дивитися їй у очі.

Пару секунд дивився в підлогу.

Повернувся і, намагаючись не дивитися на неї, пішов.

Спасибі.

Поки що тобі.

Спасибі.

Доки.

Я зрозумів все.

Спасибі.

Доки.

І ось я пішов гуляти один.

Іду по Кримському мосту.

Все чуже, а всередині порожнеча.

Ну просто взагалі порожнеча.

В одну мить твоє життя може повернутися назад.

На моїх очах все попадало, але мені треба було стояти.

Я зітхнув на повні груди, зібрав усі свої сили.

Поїхав у «Китайський льотчик» там увібрав нуль-п'ять текіли.

Марно, всередині панувала все та ж порожнеча.

Я намагався переконувати себе, що совість моя чиста.

Я намагався пояснити їй, як мені боляче, але я не зміг.

Я спробував переконувати себе, що мене вберіг Бог.

Я згадував її очі, голос і білі плечі.

Вночі виїхав до Петербурга з друзями, і мені стало легше.

Потім накривало і не раз.

Був такий ділок.

Не плакати, Васю, не плакати.

Зібрати розбите серце.

Спасибі.

Поки що тобі.

Спасибі.

Доки.

Я зрозумів все.

Спасибі.

Доки.

> 2 рази