Barren Cornfields - Kirlian Camera

One day a bad dream became true and talked to me

It was nearly invisible

But I could catch sight of its half-closed eyes

Sometimes lit up by flashes of light

Getting through the dusk

I couldn’t leave it…

You said it was there from time immemorial

Everybody around, not so far from there

Was talking about the things

Which happened that day

Their fates were similar

Some kind of a God held them in him

Your arms stretched out

To taking my breath

And my dull thinking away

Morningtime, in a place far from wake

You were burning down

Leaving me without a memory

In the face of that red glow

You were screaming within your tears

Without a mouth for your voice

That day a bad dream became true and talked to me

Одного разу поганий сон здійснився і заговорив зі мною

Він був майже невидимим

Але я міг помітити його напівзакриті очі

Іноді освітлюється спалахами світла

Крізь сутінки

Я не міг залишити…

Ви сказали, що воно було там із незапам’ятних часів

Усі навколо, не так далеко звідти

Говорила про речі

Що і сталося того дня

Їхні долі були схожими

Якийсь Бог тримав їх у собі

Твої руки витягнуті

Щоб перевести мій подих

І мої нудні думки геть

Вранці, у місці, далекому від пробудження

Ти горів дотла

Залишивши мене без пам’яті

На обличчі цього червоного сяйва

Ти кричала зі сльозами

Без твого голосу

Того дня поганий сон здійснився і заговорив зі мною