Седатив - Кирилл Мойтон

Люди все разные, такие разные.

Губы все страстные, нам поцелуев мало.

Люди все разные, такие разные.

Может просто дело во мне?

Роксом тэкила, меня тобой уносило.

И мы на третьем под крышей тонем в глазах.

Теперь я под седативом, засну со старым мотивом.

Мойтон простил, но не верит больше словам.

Роксом тэкила, меня тобой уносило.

И мы на третьем под крышей тонем в глазах.

Теперь я под седативом, засну со старым мотивом.

Мойтон простил, но не верит больше словам.

Роксом тэкила, меня тобой уносило.

И мы на третьем под крышей тонем в глазах.

Теперь я под седативом, засну со старым мотивом.

Мойтон простил, но не верит больше словам.

Разговор не за бабки, знаешь — в них нету души.

На моей шее три буквы, знаю, как могут душить.

Ты поиграешь на нервах, можешь меня подушить.

Ты повзрослела так быстро, но научилась спешить.

Люди все разные, такие разные.

Губы все страстные, нам поцелуев мало.

Люди все разные, такие разные.

Может просто дело во мне?

Роксом тэкила, меня тобой уносило.

И мы на третьем под крышей тонем в глазах.

Теперь я под седативом, засну со старым мотивом.

Мойтон простил, но не верит больше словам.

Роксом тэкила, меня тобой уносило.

И мы на третьем под крышей тонем в глазах.

Теперь я под седативом, засну со старым мотивом.

Мойтон простил, но не верит больше словам.

Язык словно на нервах.

Она еще плюнет в душу.

В самый тяжелый момент, когда нужна рядом.

Она скажет, что я не нужен.

Я знаю, так будет лучше.

Я просто возьму себя в руки.

Возьму Седатива таблетку.

Засну, что б не думать о ней.

Хотя бы минуту…

Роксом тэкила, меня тобой уносило.

И мы на третьем под крышей тонем в глазах.

Теперь я под седативом, засну со старым мотивом.

Мойтон простил, но не верит больше словам.

Роксом тэкила, меня тобой уносило.

И мы на третьем под крышей тонем в глазах.

Теперь я под седативом, засну со старым мотивом.

Мойтон простил, но не верит больше словам.

Люди все разные, такие разные.

Губы все страстные, нам поцелуев мало.

Люди все разные, такие разные.

Может просто дело во мне?

Люди всі різні, такі різні.

Губи всі пристрасні, нам поцілунків мало.

Люди всі різні, такі різні.

Може просто справа у мені?

Роксом текіла, мене тобою забирало.

І ми на третьому під дахом тонемо в очах.

Тепер я під седативом, засну зі старим мотивом.

Мойтон вибачив, але не вірить більше слів.

Роксом текіла, мене тобою забирало.

І ми на третьому під дахом тонемо в очах.

Тепер я під седативом, засну зі старим мотивом.

Мойтон вибачив, але не вірить більше слів.

Роксом текіла, мене тобою забирало.

І ми на третьому під дахом тонемо в очах.

Тепер я під седативом, засну зі старим мотивом.

Мойтон вибачив, але не вірить більше слів.

Розмова не за бабки, знаєш — у них немає душі.

На моїй шиї три літери, знаю, як можуть душити.

Ти пограєш на нервах, можеш мене подушити.

Ти подорослішала так швидко, але навчилася поспішати.

Люди всі різні, такі різні.

Губи всі пристрасні, нам поцілунків мало.

Люди всі різні, такі різні.

Може просто справа у мені?

Роксом текіла, мене тобою забирало.

І ми на третьому під дахом тонемо в очах.

Тепер я під седативом, засну зі старим мотивом.

Мойтон вибачив, але не вірить більше слів.

Роксом текіла, мене тобою забирало.

І ми на третьому під дахом тонемо в очах.

Тепер я під седативом, засну зі старим мотивом.

Мойтон вибачив, але не вірить більше слів.

Мова ніби на нервах.

Вона ще плюне в душу.

Найважчий момент, коли потрібна поруч.

Вона скаже, що я не потрібен.

Я знаю, так буде краще.

Я просто візьму себе в руки.

Візьму Седатива пігулку.

Засну, щоб не думати про неї.

Хоча б хвилину…

Роксом текіла, мене тобою забирало.

І ми на третьому під дахом тонемо в очах.

Тепер я під седативом, засну зі старим мотивом.

Мойтон вибачив, але не вірить більше слів.

Роксом текіла, мене тобою забирало.

І ми на третьому під дахом тонемо в очах.

Тепер я під седативом, засну зі старим мотивом.

Мойтон вибачив, але не вірить більше слів.

Люди всі різні, такі різні.

Губи всі пристрасні, нам поцілунків мало.

Люди всі різні, такі різні.

Може просто справа у мені?