Повзрослела - Кирилл Мойтон

В руках непоследний бокал вина,

Смотрю на тебя, выпиваю до дна.

Смотри на улыбку мою,

Как рад я, что ты здесь одна.

От света я бегаю, как мотылек,

Хочу босиком с тобой на песок.

То, что в груди так сильно гудит,

Повешу замок.

Ты покажи мне свои танцы,

В тебя почти что влюблен.

Ты покажи мне свои танцы,

Кто знает, что будет потом?

Мы будем только обниматься, прикасаться,

На часах почти двенадцать.

Мы все ближе к кульминации,

Ведь там уже есть восемнадцать.

Повзрослела!

Хочу, чтоб со мной и только любовью

Теперь ты болела.

Повзрослела!

Хочу, чтоб со мной и только любовью

Теперь ты болела.

Болела, ты болела.

Болела, ты болела.

Болела, ты болела.

Болела, болела мной.

Болела, болела,

Ты так быстро повзрослела,

Болела, болела мной.

Прогулки по городу до-до утра,

Ну, как ты, родная, там на каблуках?

Давай, как малую опять понесу я тебя на руках.

Ты как можно сделать в пустыне глоток,

Твои глаза ждал, как последний звонок.

То, что в груди так сильно гудит,

Повешу замок.

Ты покажи мне свои танцы,

В тебя почти что влюблен.

Ты покажи мне свои танцы,

Кто знает, что будет потом?

Мы будем дико обниматься, прикасаться,

На часах почти двенадцать.

Мы все ближе к кульминации,

Ведь там уже есть восемнадцать.

Повзрослела!

Хочу, чтоб со мной и только любовью

Теперь ты болела.

Повзрослела!

Хочу, чтоб со мной и только любовью

Теперь ты болела.

Болела, ты болела.

Болела, ты болела.

Болела, ты болела.

Болела, болела мной.

Болела, болела,

Ты так быстро повзрослела,

Болела, болела мной.

Повзрослела!

Хочу, чтоб со мной и только любовью

Теперь ты болела.

В руках неостанній келих вина,

Дивлюся на тебе, випиваю до дна.

Дивись на усмішку мою,

Як радий я, що ти тут одна.

Від світла я бігаю, як метелик,

Хочу босоніж з тобою на пісок.

Те, що в грудях так сильно гуде,

Повішу замок.

Ти покажи мені свої танці,

В тебе майже закоханий.

Ти покажи мені свої танці,

Хто знає, що буде згодом?

Ми будемо тільки обійматися, торкатися,

На годині майже дванадцять.

Ми все ближче до кульмінації,

Адже там уже є вісімнадцять.

Подорослішала!

Хочу, щоб зі мною і тільки любов'ю

Тепер ти хворіла.

Подорослішала!

Хочу, щоб зі мною і тільки любов'ю

Тепер ти хворіла.

Хворіла, ти хворіла.

Хворіла, ти хворіла.

Хворіла, ти хворіла.

Хворіла, хворіла на мене.

Вболівала, хворіла,

Ти так швидко подорослішала,

Хворіла, хворіла на мене.

Прогулянки містом до-до ранку,

Ну, як ти, рідна, там на каблуках?

Давай, як малу знову понесу я тебе на руках.

Ти як можна зробити в пустелі ковток,

Твої очі чекав, як останній дзвінок.

Те, що в грудях так сильно гуде,

Повішу замок.

Ти покажи мені свої танці,

В тебе майже закоханий.

Ти покажи мені свої танці,

Хто знає, що буде згодом?

Ми будемо дико обійматися, торкатися,

На годині майже дванадцять.

Ми все ближче до кульмінації,

Адже там уже є вісімнадцять.

Подорослішала!

Хочу, щоб зі мною і тільки любов'ю

Тепер ти хворіла.

Подорослішала!

Хочу, щоб зі мною і тільки любов'ю

Тепер ти хворіла.

Хворіла, ти хворіла.

Хворіла, ти хворіла.

Хворіла, ти хворіла.

Хворіла, хворіла на мене.

Вболівала, хворіла,

Ти так швидко подорослішала,

Хворіла, хворіла на мене.

Подорослішала!

Хочу, щоб зі мною і тільки любов'ю

Тепер ти хворіла.