Black Flowers - Kevin Morby

Oh, no!

There goes, there goes my head

There goes my head

Throw ten on in, in the swear jar

In the swear jar

Outside storms cry, inside now

Not much better, stormy weather

I am writing a song book on a mountain

In the garden where we built a home

Black flowers

In the stories, the lies that they wrote

Escape me

And the winged horses that we once rode

Have stopped breathing

In the garden where we built a home

Black flowers

One, two, three, four

In the garden where we built a home

And the stories, the lies that they wrote

And the winged horses that we once rode

Are all strung out and spun out y’know

In the garden where built a home

And the roads that we built all corrode

In the garden where we built a home

Once a river, a sea now a mote

And the black flowers grow all around

And the angels who died in our sound

Now nothing will come of this now

For nothing can grow from the ground

And no one we know now will save us

Like no one we know would try

Like everything once is now over

Just as everything once has died

In the garden where we built a home

And all those we kept in tow

The weeper with his tiny piano

The willow with her singing saw

The jeweler with her cast iron hammer

Oh, the ivy, the crows, and the law

In the garden where we built a home

All’s dark inside the tower

In the garden where we built a home

Black flowers

Black flowers

Black flowers

Black flowers

Black flowers

Black flowers

Black flowers

Black flowers

О ні!

Ось і моя голова

Ось моя голова

Киньте десять на в, в баночку для лайки

У баночці для лайок

Зовні плачуть бурі, а всередині зараз

Не набагато краще, грозова погода

Я пишу пісню на горі

У саду, де ми побудували дім

Чорні квіти

В оповіданнях брехня, яку вони писали

Втікайте від мене

І крилатих коней, на яких ми колись їхали

Перестав дихати

У саду, де ми побудували дім

Чорні квіти

Один два три чотири

У саду, де ми побудували дім

І історії, брехня, яку вони писали

І крилатих коней, на яких ми колись їхали

Знаєте, усі розтягнуті й розкручені

У саду, де побудували дім

І всі дороги, які ми будували, корозують

У саду, де ми побудували дім

Колись ріка, море, тепер суринка

А навколо ростуть чорні квіти

І ангели, які померли в нашому звукі

Тепер із цього нічого не вийде

Бо ніщо не може вирости із землі

І ніхто з наших знайомих нас не врятує

Ніби ніхто з наших знайомих не спробував би

Ніби все колись закінчено

Так само, як усе колись померло

У саду, де ми побудували дім

І всіх тих, кого ми тримали на буксі

Плакальник зі своїм крихітним піаніно

Верба зі своїм співом побачила

Ювелір з її чавунним молотком

Ой, плющ, ворони і закон

У саду, де ми побудували дім

У вежі все темно

У саду, де ми побудували дім

Чорні квіти

Чорні квіти

Чорні квіти

Чорні квіти

Чорні квіти

Чорні квіти

Чорні квіти

Чорні квіти