Город - Кейн

Обычная квартира, всё те же стены.

И мимо них так незаметно пролетели годы,

Где я мальчишкой бегал в шумном зале —

У нас так часто бывали гости.

Найду на полках всё, что запылилось

И, видимо, так ждало этой минуты.

Мой диктофон!

Купить бы батарейки,

Чтобы послушать мои песни на кассетах.

А ведь не так давно всё это было.

Беру фотоальбом и эти снимки.

Конечно, не на «Марк», но так душевно всё же,

И никаких не надо исправлений в «Шопе».

И где-то там в груди эмоций всплески.

А вот моя гитара — на том же месте.

Я с ней наедине пробыл так долго,

Что называл её своей невестой.

Здравствуй, мой родной город!

Знаешь, ты мне так дорог, ты так дорог мне.

Раньше на тебя злился… напрасно это всё, да.

Видимо, был молод.

А вот и мама — рада видеть сына,

Как будто я опять пришел со школы.

Её голос такой тёплый, милый,

Не то что там у шефа на работе

Предложит ужин — скажет, что «худющий».

Я вспоминаю, что опять забыл подстричься.

Ведь если ты приехал в город детства,

То надо немножко измениться.

Здравствуй, мой родной город!

Знаешь, ты мне так дорог, ты так дорог мне.

Раньше на тебя злился… напрасно это всё, да.

Видимо, был молод.

Здравствуй, мой родной город!

Знаешь, ты мне так дорог, ты так дорог мне.

Раньше на тебя злился… напрасно это всё, да.

Видимо, был молод.

Ты так дорог мне,

Ты так дорог мне.

Звичайна квартира, всі ті стіни.

І крім них так непомітно пролетіли роки,

Де я хлопчиком бігав у шумному залі —

У нас так часто бували гості.

Знайду на полицях все, що запилилось

І, мабуть, так чекало цієї хвилини.

Мій диктофон!

Купити би батарейки,

Щоб послухати мої пісні на касетах.

А не так давно все це було.

Беру фотоальбом і ці знімки.

Звичайно, не на «Марк», але так душевно все же,

І жодних не потрібно виправлень у «Шопі».

І десь там у грудях емоцій сплески.

А ось моя гітара — на тому ж місці.

Я з ній наодинці пробув так довго,

Що називав її своєю нареченою.

Привіт, моє рідне місто!

Знаєш, ти мені так дорогий, ти такий дорогий мені.

Раніше на тебе злився… даремно це все, так.

Мабуть, був молодий.

А ось і мама — рада бачити сина,

Ніби я знову прийшов зі школи.

Її голос такий теплий, милий,

Не що що там у шефа на роботі

Запропонує вечерю — скаже, що «худкий».

Я згадую, що знову забув підстригтися.

Адже якщо ти приїхав до міста дитинства,

То треба трохи змінитися.

Привіт, моє рідне місто!

Знаєш, ти мені так дорогий, ти такий дорогий мені.

Раніше на тебе злився… даремно це все, так.

Мабуть, був молодий.

Привіт, моє рідне місто!

Знаєш, ти мені так дорогий, ти такий дорогий мені.

Раніше на тебе злився… даремно це все, так.

Мабуть, був молодий.

Ти так дорогий мені,

Ти так дорогий мені.