Знаки - Катя Нова, Tunicates

Светлые наши дни ты сохрани.

Закрыв глаза, лети в свои миры.

Ветер уносит дым, в котором

Мы на берегу реки — песок, замки.

Может когда-нибудь, на корабле,

Сможем вернуть меня тебе.

И на любой вопрос будет

Ответ уже неважный, не секрет.

Ночь волшебных звезд

(ты освещаешь ярко).

Я вижу (я вижу счастье).

Все знаки (и, может, в этом вся суть)?

В миллионах слез (так надоели).

Нет смысла (навстречу свету), хватит.

Мы бежим по кругу, забывая,

Что счастье не терпит скуку.

Изменяя игру, мы оторвались,

Отправляя с земли все детали ввысь.

Безо всяких причин начинаем врать.

Молча громко кричим, прячась под кровать.

За версту друг к другу чувствуем подвох,

И менять не хотим — всё на самотек.

Испугавшись вины, смелость потерял.

Заблудившись в любви, отчасти и я, да —

Мы рассыпались на тысячи частиц,

Узнавая себя в миллионах лиц.

И расправив крылья, улетаем вниз;

Тронув душу на свет — видно до звезды.

Ночь волшебных звезд.

Я вижу все знаки.

В миллионах слез нет смысла, хватит!

Світлі наші дні ти збережи.

Заплющивши очі, лети у свої світи.

Вітер забирає дим, в якому

Ми на берегу річки — пісок, замки.

Може колись, на кораблі,

Чи зможемо повернути мене тобі.

І на будь-яке питання буде

Відповідь уже неважлива, не секрет.

Ніч чарівних зірок

(ти висвітлюєш яскраво).

Я бачу (я бачу щастя).

Усі знаки (і, може, в цьому вся суть)?

У мільйонах сліз (так набридли).

Немає сенсу (назустріч світла), вистачить.

Ми біжимо по колу, забуваючи,

Що щастя не терпить нудьгу.

Змінюючи гру, ми відірвалися,

Відправляючи із землі всі деталі вгору.

Без жодних причин починаємо брехати.

Мовчки голосно кричимо, ховаючись під ліжко.

За версту один до одного відчуваємо каверзу,

І міняти не хочемо — все на самотек.

Злякавшись провини, сміливість втратила.

Заблукавши в любові, частково і я, так

Ми розсипалися на тисячі частинок,

Впізнаючи себе в мільйонах осіб.

І розправивши крила, відлітаємо вниз;

Торкнувши душу на світло, видно до зірки.

Ніч чарівні зірки.

Я бачу всі знаки.

У мільйонах сліз немає сенсу, вистачить!