Почтальоны-птицы - Катя Нова, Tunicates

На улице люди целуется,

Прикосновения нежного лица.

В иллюзиях снова запуталась,

Чтобы вернуть тебя мне не хва,

Мне не хва, мне не хватит сил.

Я буду с тобою, с тобою парить

Свободной птицей растворяясь в ночи.

Меня, меня, меня, меняй меня,

Но не молчи, молчи.

Я буду с тобою, с тобою парить

Свободной птицей растворяясь в ночи.

Меня, меня, меня, меняй меня —

Это не я, не я.

Истории растеряны, расклеены по швам.

Наверное, не с теми я — распутывался сам.

По полю едет конница, ей правит серый кот.

С крапивой руки колятся, хотят оту… — придет.

У подружки есть своя Ксюшка,

Ему с ней хорошо;

уму с ней хорошо.

Я буду с тобою, с тобою парить

Свободной птицей растворяясь в ночи.

Меня, меня, меня, меняй меня,

Но не молчи, молчи.

Я буду с тобою, с тобою парить

Свободной птицей растворяясь в ночи.

Меня, меня, меня, меняй меня —

Это не я, не я.

На вулиці люди цілуються,

Дотик ніжної особи.

В ілюзіях знову заплуталася,

Щоб повернути тебе мені не хва,

Мені не хва, мені не вистачить сил.

Я буду з тобою, з тобою ширяти

Вільним птахом розчиняючись у ночі.

Мене, мене, мене, мене,

Але не мовчи, мовчи.

Я буду з тобою, з тобою ширяти

Вільним птахом розчиняючись у ночі.

Мене, мене, мене, мене, мене —

Це не я, не я.

Історії розгублені, розклеєні по швах.

Напевно, не теми я — розплутувався сам.

Поле їде кіннота, їй править сірий кіт.

З кропивої руки коляться, хочуть оту… — прийде.

У подружки є своя Ксюшка,

Йому з неї добре;

розуму з неї добре.

Я буду з тобою, з тобою ширяти

Вільним птахом розчиняючись у ночі.

Мене, мене, мене, мене,

Але не мовчи, мовчи.

Я буду з тобою, з тобою ширяти

Вільним птахом розчиняючись у ночі.

Мене, мене, мене, мене, мене —

Це не я, не я.