Kuka keksi rakkauden - Katri Helena

Surujen sillalta näin

Tummien aaltojen uivan merelle päin

Ne ikäväni pintaan sai

Ja lokit kirkui ne karanneet on Hitchcockin linnuista kai

Kaipuuni nousee siivilleen

Kuka keksi rakkauden

Nähdä surujen sillalta sain

Kaupungin katolla tähtiä tuhansittain

Yksi lähti ja laskeutui

Se lensi halki taivaan ja radaltaan harhautui

Sille esitin kysymyksen

Kuka keksi rakkauden

Yö oli niin valkoinen

Kun puhalsi palkeet rakkauden

Tähdenlentona kai

Luokseni saavuit ja kauniimman teit minun maailmastain

Joku kätkee kysymyksen

Kuka keksi rakkauden

Kuka sai aikaan sen

Surujen sillallakin se kulkee

Ei se lähde hengiltä millään

Tähtien tomuna se leijailee

Ja syttyy kuin itsestään

Joku keksi rakkauden

Jos sinä et jäis

En minäkään täällä olla vois

Eikä ikäväni tänne jäis

Tähtenä lentäisin kauas ja hiljaa hiipuisin pois

Tyydyn vastaukseen

Joku keksi rakkauden

Ja sinä toit minulle sen

Я бачив з мосту скорбот

Темні хвилі пливуть до моря

Вони пропустили поверхню, яку я пропустив

І колоди закричали, тікаючи, мабуть, від птахів Хічкока

Моя туга піднімається

Хто винайшов любов

Побачити горе з мосту мені дісталося

Тисячі зірок на даху міста

Один вийшов і приземлився

Він летів по небу і блукав своїм ходом

Я поставив до цього питання

Хто винайшов любов

Ніч була така біла

Коли задули міхи кохання

Мабуть, як зірковий політ

Ти прийшов до мене і зробив мій світ найкращим

Хтось приховує питання

Хто винайшов любов

Хто це спричинив

Навіть по мосту скорботи воно проходить

Воно зовсім не мертве

Як пил зоряний, він пливе

І спалахує ніби сам собою

Хтось винайшов кохання

Якби ти не залишився

Я теж не міг бути тут

І я сумую не залишитися тут

Як зірка, я б полетів далеко і тихо згасав

Я задоволений відповіддю

Хтось винайшов кохання

І ти приніс його мені