Om - Karnivool

«To do this in two minutes, eternity in an hour.

It’s almost impossible, of course, to describe it.

You can only say: It isn’t, it isn’t, it isn’t.

Trying to tell people what it is.

Well of course, I don’t know any of our friends which haven’t said this one

thing in common.

Well, I never knew anything like that in the whole of my life.

And one or two people have said to me, I’ve said it to myself.

That’s what death is going to be like, and oh what fun it would be!»

«How do you mean that?»

«Well I mean that there are the colours, the beauties, the designs,

the beautiful ways which things appear.

People themselves, dull people, appear fascinating, interesting, mysterious,

wonderful.

But death’s only the beginning.

Suddenly you notice that there aren’t these separations.

That we’re not on a separate island shouting across to somebody else and trying

to hear what they’re saying, and misunderstanding.

You know, you use the word yourself.

Empathy.

This thing’s flowing underneath, we’re parts of a single constant,

it meets underneath the rock.

And with that goes such delight, a sober certainty of waiting bliss.»

«Зробити це за дві хвилини, вічність за годину.

Описати це, звичайно, майже неможливо.

Ви можете лише сказати: це не, це не, це не.

Намагаючись розповісти людям, що це таке.

Ну, звісно, ​​я не знаю жодного з наших друзів, які б не сказали цього

спільна річ.

Ну, я ніколи не знав нічого подібного за все своє життя.

І одна чи дві людини сказали мені, що я сказав це собі.

Ось якою буде бути смерть, і о, як це було б весело!»

«Як ви це маєте на увазі?»

«Я маю на увазі, що є кольори, краса, дизайн,

красиві способи появи речей.

Самі люди, нудні люди, виглядають захоплюючими, цікавими, загадковими,

чудовий.

Але смерть – це лише початок.

Раптом ви помічаєте, що цих поділів немає.

Що ми не на окремому острові, кричимо комусь ще й намагаємося

почути, що вони говорять, і нерозуміння.

Ви знаєте, ви самі використовуєте це слово.

Емпатія.

Ця річ тече внизу, ми частини єдиної константи,

він збігається під скелею.

А разом з цим йде така насолода, тверезна впевненість очікування блаженства».