P'tit kawa - Karimouche

Encore un matin comme tant d’autres

La journée est déjà bien entamée

J’essaie de m' faire à l’idée

Qu’il faut qu' j' me lève

J' traîne d' la savate pour atteindre la cafetière

La tête dans l' fion, je cherche la révélation

Je jette un œil dans la rue

Les gens ne se regardent même plus

Rien n’a changé depuis hier

Le même junkie vissé devant l' tabac qui mendie

La même boiteuse avec sa gnôle à la béquille

Les mêmes bagnoles pressées et qui se pressent

Et qui se scratchent en bas d' mes escaliers

Et moi, pendant c' temps-là

Je bois mon p’tit kawa

En regardant tout ça

Et j' me chuchote tout bas

«Pourquoi c’est comme ci?

Pourquoi c’est comme ça?

Et tralalalala, blablablabla»

Un peu plus tard, le téléphone sonne

C’est Bécassine, ma cousine

Qui vient d'être virée d' son usine

Elle m' déballe ses tracas

J' lui demande si ça va

Elle m' dit «Tu m'écoutes pas!

Tu t' fous d' ma gueule ou quoi?

J’ai la tête en vrac

Les impôts me traquent

J’ai même pas d' quoi m' payer un sac

Et mon mec me plaque!

C’est quoi, cette vie, une blague ou une arnaque?»

Ça fait du bien d' vider son sac à la famille!

J' raccroche le combiné, j' prends les clefs

Pour aller voir l' courrier

Tiens!

Tiens, tiens, tiens…

Un petit mot doux des ASSEDIC

Pour m’informer qu' j’ai plus d' fric

La journée commence très chic!

Des p’tites bourgeoises qui pètent plus haut qu' leur cul

Et qui sont abonnées à l’ONU

Qui parlent de la famine

En repoudrant leurs petites mines

«Nous sommes envahis par des vermines!»

Je suis virulente contre les virus rapides

L'économie de ces raspis (1) vides

Ces ours qui spéculent à la bourse

Atteints de fièvre acheteuse

Couchés sur leur pécule

Mais ces animaux-là ne traînent pas dans ma rue

Protégés dans leur zoo

Par une armée de blaireaux

Et moi, je pense à ça

Toujours derrière mes carreaux

Ще один ранок, як і багато інших

День уже на порозі

Я намагаюся визначитися

Що я маю встати

Я тягну капці, щоб дістатися до кавоварки

Голова в дупу, я шукаю одкровення

Я дивлюсь по вулиці

Люди вже навіть не дивляться один на одного

З учорашнього дня нічого не змінилося

Той самий наркоман накрутився перед тютюном, що просить

Та сама кульгава з її випивкою на милиці

Ті самі машини мчать і мчать

І дряпання внизу моїх сходів

А я тим часом

Я п'ю свою маленьку каву

Спостерігаючи за всім

І шепочу собі

«Чому це так?

Чому це так?

І тралалала, блаблаблабла»

Трохи пізніше дзвонить телефон

Це Бекассін, мій двоюрідний брат

Кого щойно звільнили з її фабрики

Вона розкриває мені свої турботи

Я питаю його, чи він добре

Вона мені сказала: «Ти мене не слухаєш!

Ти жартуєш чи що?

Моя голова розпущена

Мене переслідують податки

Мені навіть не вистачає, щоб заплатити мені сумку

І мій хлопець мене кидає!

Що це за життя, жарт чи афера?»

Приємно спорожнити сумку в родині!

Вішаю трубку, беру ключі

Щоб піти подивитися пошту

Брати!

Тримай, тримай, тримай...

Маленьке солодке слово від ASSEDIC

Щоб повідомити мені, що у мене більше грошей

День починається дуже шикарно!

Маленькі буржуї, які пукають вище за свою дупу

І які підписані на ООН

Хто говорить про голод

Припудривши свої маленькі мордочки

«Нас вторглися шкідники!»

Я вірулентний до швидких вірусів

Економіка цих порожніх розписів (1)

Ті ведмеді, які спекулюють на фондовому ринку

Страждає від купівельної лихоманки

Лежачи на своєму гнізді яйце

Але на моїй вулиці ці тварини не бувають

Охороняється в їхньому зоопарку

Армією борсуків

І я думаю про це

Завжди за моєю плиткою