Månestein - Kari Bremnes

Det e akkurat når dagen farges blå

Når det blåe lyset trer sæ over byen

Som en kjole

Du ser indigo og lapis komme på

Og det einaste du ska her e å gå

Det e akkurat når dagen legg i fra

at du tenk at samme ka så e vi enmannsmusikanta

Du kan spelle der du står og du kan dra,

men du spelle for dæ sjøl akkurat da

— Æ veit ikkje ka det e, sa han,

men lyset treff mæ mest

når d’e minst av det,

forstår du ka æ meina?

Vi som kommer ifra mørketid

vil alltid søke dit

kor det glitre i turkis

og månesteina

Det e akkurat når dagen farges blå

når det blåe lyset trer sæ over byen

som en kjole

Du ser indigo og låpis komme på

og det einaste du skal her e å gå

— Du e sommerbarn, sa han tel ho,

— og sommeren e sterk

æ kan tåle den i ganske små buketta

Æ blir gjerne med dæ dit,

men æ må nordover igjen

når dagen får pariserblåe stetta

Det e akkurat når dagen legg ifra

at du tenk at samme ka så e vi

enmannsmusikanta

Du kan spelle der du e og du kan dra,

men du spelle for dæ sjøl akkurat da

— Æ e kanskje melankolsk, sa han,

— mens du e lys og glad

det e sol og varme

der du høre hjemme

Æ ska følge dæ tel lyset

bare æ får lov å dra

når en landsdel rope

med sin mørke stemme

Det e akkurat når dagen farges blå

Når det blåe lyset trer sæ over byen

som en kjole

Du ser indigo og lapis komme på

og det einaste du skal her e å gå

Це просто коли день стає синім

Коли блакитне світло переступає над містом

Як сукню

Ви бачите індиго та ляпіс

І єдине, що вам тут потрібно зробити, це йти

Саме тоді починається день

що ви думаєте ж ка так е ми одноосібні музиканти

Ти можеш грати там, де стоїш, і можеш йти,

але ти пишеш для себе саме тоді

«Я не знаю», — сказав він.

але світло вражає мене найбільше

коли цього найменше,

Чи ти розумієш, що я маю на увазі?

Ми, які прийшли з часів темряви

завжди буде там застосовуватися

приспів він сяє бірюзою

і місячні камені

Це просто коли день стає синім

коли блакитне світло переступає над містом

як сукня

Ви бачите індиго та льоду замку

і єдине, що ви збираєтеся сюди e щоб піти

- Ти літня дитина, сказав він,

– і літо сильне

æ може переносити його в досить маленьких букетах

Я з радістю піду з тобою туди,

але мені знову треба йти на північ

коли день отримує паризький блакитний стетта

Саме тоді закінчується день

що ти думаєш, що ж ка так е ми

музиканти-одиночки

Ти можеш грати там, де ти є, і ти можеш піти,

але ти пишеш для себе саме тоді

«Я можу бути меланхолійним», — сказав він.

- поки ти світлий і щасливий

це сонце і тепло

де ти належиш

Я повинен йти за світлом

тільки мені дозволено йти

коли регіон кричить

своїм темним голосом

Це просто коли день стає синім

Коли блакитне світло переступає над містом

як сукня

Ви бачите індиго та ляпіс

і єдине, що ви збираєтеся сюди e щоб піти