Ytterste Pol - Kari Bremnes

Æ kom te det magiske landet

Som ligg ved den ytterste pol

Med stort og uslokkelig mørke

Og lie som flamme i sol

Æ ser mæ tebake på livet

Æ har ikkje sett det så klart:

Æ følgte bestandig en lengsel

Æ hadde et lysandes kart

Æ møtte dæ tidlig på veien

Vi fikk ikkje lenge ilag

Æ stod med to gutta på armen

Det snudde den svartaste dag

Æ hadde et arbeid å passe

Æ va både enke og mor

Æ hørte en fangstmann fortelle

Da kjente æ suget mot nord

Æ veit å håndtere et våpen

Æ kan felle en bjørn hvess æ må

Æ lærte å røkte terrenget

Æ lærte å fangste og flå

De vintran vi hadde på Svalbard

Ingenting tok mæ så sterkt

En rein og urokkelig verden

Livet så nakent og nært

Æ kan ikkje forklare min lengsel

Æ veit bare at den va sann

Æ hadde det kartet som lyste

Og viste en vei og et land

Æ følgte mitt nordvendte hjerte

Og nådde den ytterste pol

Æ kom tel det djupaste mørket

Æ kom tel ei flammandes sol

Я прийшов у чарівну країну

Розташований на зовнішньому полюсі

З великою і незгасною темрявою

І лежати, як полум’я на сонці

Я озираюся на життя

Я не бачив це так чітко:

Æ завжди слідував за тугою

У мене була яскрава карта

Я зустрів їх рано в дорозі

Ми збиралися недовго

Æ стояв з двома хлопцями на руці

Це був найчорніший день

Мені довелося подбати про роботу

Я була і вдовою, і матір’ю

Я чув, як мисливець розповідав

Тоді я відчула, як засмоктує на північ

Я знаю, як поводитися зі зброєю

Я можу вбити ведмедя, якщо треба

Я навчився палити місцевість

Я навчився ловити і шкури

Зими, які ми провели на Шпіцбергені

Ніщо не сприймало мене так серйозно

Чистий і непохитний світ

Життя таке оголене і близьке

Я не можу пояснити свою тугу

Я просто знаю, що це була правда

У мене була карта, яка блищала

І показав дорогу і землю

Я пішов за своїм серцем, зверненим на північ

І дійшов до крайнього полюса

Æ прийшов тел найглибшої темряви

Æ kom tel ei flammandes sol