Der Spieler - Karat

Sein feiner Trick war ein doppeltes Spiel,

und Geld wie Kohle war sein knallhartes Ziel.

Täuschend echt trug er nur Masken zur Schau.

Er war ein Spieler.

Er wirkte stets automatisch perfekt,

ein Griff in den Dreck hat ihn niemals geschreckt.

Und immer hoffte er, dass er der Größte schon wär.

Er war ein Spieler.

Für jedes Geschäft trug er Masken parat,

für jeden Betrug und für jeden Verrat,

und immer hoffte er sehr,

dass er der Größte schon wär.

Er war ein Spieler.

Er war ein Spieler.

Mit kaltem Fieber auf dem bleichen Gesicht.

Er war ein Spieler.

Er war ein Spieler.

Mit kaltem Fieber auf dem bleichen Gesicht.

Und keiner sah, was seine Maske vergrub:

Den falschen Blick,

mit dem er Freunde betrog.

Er grinste nur,

wenn er die Fassung verlor.

Er war ein Spieler.

Er merkte nicht, dass er ausgehöhlt war,

und das sein Gehirn nur noch Lügen gebar.

Ihn schreckte nur die Angst vor dem jüngsten Gericht.

Er war ein Spieler.

Für jedes Geschäft trug er Masken parat,

für jeden Betrug und für jeden Verrat.

Und immer hoffte er sehr,

dass er der Größte schon wär.

Er war ein Spieler.

Er war ein Spieler.

Mit kaltem Fieber auf dem bleichen Gesicht

Er war ein Spieler.

Er war ein Spieler.

Mit kaltem Fieber auf dem bleichen Gesicht.

Er war ein Spieler.

Er war ein Spieler.

Mit kaltem Fieber auf dem bleichen Gesicht.

Його тонким трюком була подвійна гра

і гроші, як вугілля, були його важкою метою.

Оманливо справжній, він носив лише маски.

Він був гравцем.

Він завжди здавався автоматично ідеальним,

хватка в бруді його ніколи не лякала.

І він завжди сподівався, що стане найбільшим.

Він був гравцем.

На кожну справу він носив готові маски,

за кожну обман і за кожну зраду,

і він завжди дуже сподівався

що він уже був найбільшим.

Він був гравцем.

Він був гравцем.

З простудною лихоманкою на блідому обличчі.

Він був гравцем.

Він був гравцем.

З простудною лихоманкою на блідому обличчі.

І ніхто не бачив, що поховала його маска:

неправильний вигляд

з ким він зраджував друзям.

Він лише посміхнувся

коли він втратив самовладання.

Він був гравцем.

Він не розумів, що його видовбали

і що його мозок породив лише брехню.

Єдине, що його лякало, це страх Страшного суду.

Він був гравцем.

На кожну справу він носив готові маски,

за кожну обман і за кожну зраду.

І він завжди дуже сподівався

що він уже був найбільшим.

Він був гравцем.

Він був гравцем.

З простудною лихоманкою на блідому обличчі

Він був гравцем.

Він був гравцем.

З простудною лихоманкою на блідому обличчі.

Він був гравцем.

Він був гравцем.

З простудною лихоманкою на блідому обличчі.