Das Narrenschiff - Karat

Es fährt ein Schiff schon seit vielen hundert Jahren

durch diese Welt mit List und Hochmut.

Es hält den Kurs durch die Riffe und Gefahren,

am Steuer steht die Eitelkeit.

An seinem Mast weht die Fahne nach dem Winde.

Der Horizont versinkt im Fieber.

Im wilder Hast tanzen Narren in der Runde,

wo der Betrug vor Tugend steht.

Sie fahren endlos, sie fahren zeitlos,

sie fahren traumlos dahin.

Sie halten fest an verstaubtem Aberglauben.

Es schillert bunt die Maskerade.

Sie feiern laut, mit maskierten blinden Augen

das trübe Fest der Unterwelt.

Sie fahren endlos, sie fahren zeitlos,

sie fahren traumlos dahin.

Es liegen schon neue Gäste auf der Lauer.

Und Dir wird kalt, wenn sie Dir winken.

Und wie zum Hohn jagen Winde, treiben Schauer

das Narrenschiff, das nie versinkt.

Sie fahren endlos, sie fahren zeitlos,

sie fahren traumlos dahin.

Корабель пливе багато сотень років

через цей світ з хитрістю та гордістю.

Він тримає свій курс через рифи та небезпеки

у керма — марнославство.

На його щоглі майорить за вітром прапор.

Обрій тоне в гарячці.

У дикому поспіху дурні танцюють,

де обман стоїть перед чеснотою.

Вони їздять нескінченно, вони їздять поза часом,

вони там їздять без мрій.

Вони тримаються запорошених забобонів.

Барвисто мерехтить маскарад.

Вони голосно гуляють, із замаскованими сліпими очима

похмуре свято підземного світу.

Вони їздять нескінченно, вони їздять поза часом,

вони там їздять без мрій.

Нові гості вже підстерігають.

І холонеш, коли тобі махають.

І, як глузливі вітри, зливи женуть

корабель дурнів, який ніколи не тоне.

Вони їздять нескінченно, вони їздять поза часом,

вони там їздять без мрій.