Vela Slov - Kali

Aj rokoch neviem s tým prestať.

Každú noc mysľou na cestách.

Stojím na podivných miestach,

už ani nepamätám kedy som ju prespal.

Zatvorené oči ale bez sna,

nechápem kto má za čo trestá.

Pomáhať už neni v móde dneska,

oceán bez konca chýbajú nám veslá.

Milión otázok v hlave mám stále, no aj keď na ne nájdem odpoveď nič sa nezmení.

Mám ruky zviazené, som nemý a len štyri steny okolo, neverím

už nikomu, ničomu to je tá daň prvej ceny a viem, že sa mením,

no skús sa na to pozrieť mojími očami — pochopiť príčiny zmeny.

Veľa slov nepovedaných, dusím furt v sebe čo chcel by som dať von,

dokedy som zvedavý, budem vládať utláčať ten nápor.

Už ma to fakt nebaví po nociach byť hore, biť sa so spánkom,

raz sa to musí prevaliť a nájdem odpovede, ktoré sú pod zámkom.

Veľa ľudí vyčíta, že nechcem byť s nimi,

odpísal som ich a viac už nechcem byť pri nich.

Je mi jedno, že hovoria o mne, že som vinník,

to čo nefunguje predsa nebudeme siliť.

Bohatý je ten, ktorý má tú lásku a tú rodinu — s tým s vami som za jedno.

Ale prečo sa mi potom ozývate len vtedy, keď sa nedarí a chýba na šeky a jedlo.

A hneď ako človek dá, urobíte pá a jak je rok dlhý neozvete sa,.

nemôžete čakať, že sa budem tváriť ako rodina, už nie som jeden z vás.

Každú noc rozmýšľam ako to mohlo tak ďaleko zájsť, že sa nevieme nájsť,

ale asi to tak malo byť, že sa cudzí ľudia stáli z nás.

Veľa slov nepovedaných, dusím furt v sebe čo chcel by som dať von,

dokedy som zvedavý, budem vládať utláčať ten nápor.

Už ma to fakt nebaví po nociach byť hore, biť sa so spánkom,

raz sa to musí prevaliť a nájdem odpovede, ktoré sú pod zámkom.

Stále sa s tým neviem zmieriť,

snáď je hore v pokoji a mieri.

Stále mu nedokážem veriť,

možno, keby bolo keby, ale keby neni.

A aké by to bolo, keby bola tu so mnou, čo by bolo so mnou, chcem to vrátiť

dozadu a pustiť život slow motion,

moc toho na duši mám, čo by som povedal milión slov von.

Spolu s ňou odišlo kus zo mňa,

všetko to, čo bolo vystavané z lásky so zemou som zrovnal.

Už neviem aké je to byť normál, niekedy mám pocit, že žijem len pre moment,

keď príde po mňa.

Som jak duša, ktorá nevie nájsť pokoj,

pane Bože neverím, už je to toľko rokov.

Pochop, že ten cit vo mne zdochol

vtedy, keď ten môj svet zmenil sa na popol.

Veľa slov nepovedaných, dusím furt v sebe čo chcel by som dať von,

dokedy som zvedavý, budem vládať utláčať ten nápor.

Už ma to fakt nebaví po nociach byť hore, biť sa so spánkom,

raz sa to musí prevaliť a nájdem odpovede, ktoré sú pod zámkom.

Veľa slov nepovedaných, dusím furt v sebe čo chcel by som dať von,

dokedy som zvedavý, budem vládať utláčať ten nápor.

Už ma to fakt nebaví po nociach byť hore, biť sa so spánkom,

raz sa to musí prevaliť a nájdem odpovede, ktoré sú pod zámkom.

Я не можу зупинити це роками.

Вони щовечора думають у дорозі.

Я стою в дивних місцях

Я вже навіть не пам’ятаю, коли я її спав.

Очі закриті, але без сну,

Я не розумію, хто має за що карає.

Сьогодні допомога вже не в моді,

океан безкраїй, нам не вистачає весл.

У мене в голові ще мільйон запитань, але навіть якщо я знайду на них відповідь, нічого не зміниться.

У мене зв’язані руки, я німий і всього чотири стіни навколо, я не вірю

ніхто, це не що інше, як податок на перший приз, і я знаю, що змінююсь,

але спробуйте подивитися на це своїми очима – зрозуміти причини змін.

Багато невимовлених слів, я все ще задихаю те, що хотів би вимовити,

доки мені цікаво, я буду правити, щоб пригнічувати натиск.

Я дуже не люблю бути нагорі вночі, сваритися за сон,

як тільки він повинен перевернутися, і я знайду відповіді, які знаходяться під замком.

Багато людей звинувачують мене в тому, що я не хочу бути з ними,

Я їх списав і більше не хочу бути з ними.

Мені байдуже, якщо скажуть, що я винуватець,

що не працює, ми не станемо сильнішими.

Багатий той, у кого є та любов і та сім’я – мені з тобою байдуже.

Але чому тоді ти дзвониш мені тільки тоді, коли він не вдається і не вистачає чеків і їжі.

А як тільки людина дає, робиш пт і не знаєш, скільки вона.

ви не можете очікувати, що я буду виглядати як сім'я, я більше не один з вас.

Щовечора я дивуюся, як це могло зайти так далеко, що ми не можемо знайти один одного,

але, мабуть, мало бути, що нами стали чужі.

Багато невимовлених слів, я все ще задихаю те, що хотів би вимовити,

доки мені цікаво, я буду правити, щоб пригнічувати натиск.

Я дуже не люблю бути нагорі вночі, сваритися за сон,

як тільки він повинен перевернутися, і я знайду відповіді, які знаходяться під замком.

Я досі не можу з цим змиритися,

можливо, він живе в мирі та спокої.

Я досі не можу йому довіряти

можливо, якби було, але якби ні.

І що було б, якби вона була тут зі мною, що було б зі мною, я хочу це повернути

назад і відпустіть життя повільний рух

У мене на душі багато чого я б сказав мільйон слів.

З нею залишився шматочок мене,

Я зрівняв із землею все, що збудовано з любові.

Я вже не знаю, як це бути нормальним, іноді мені здається, що я живу лише на мить,

коли він прийде за мною.

Я як душа, яка не може знайти спокою,

Боже, я не вірю, що минуло стільки років.

Зрозумійте, що почуття померло всередині мене

коли мій світ перетворився на попіл.

Багато невимовлених слів, я все ще задихаю те, що хотів би вимовити,

доки мені цікаво, я буду правити, щоб пригнічувати натиск.

Я дуже не люблю бути нагорі вночі, сваритися за сон,

як тільки він повинен перевернутися, і я знайду відповіді, які знаходяться під замком.

Багато невимовлених слів, я все ще задихаю те, що хотів би вимовити,

доки мені цікаво, я буду правити, щоб пригнічувати натиск.

Я дуже не люблю бути нагорі вночі, сваритися за сон,

як тільки він повинен перевернутися, і я знайду відповіді, які знаходяться під замком.