Милый - Калевала

Ах, лето косы распустило

Золото да серебро,

А меня покинул милый,

Что за ё-моё?!

Чем ему не угодила,

Чем ему не хороша?

Только, видно, не прилипла

Та его ко мне душа!

Ой, ходила да по грядке,

Собирала маргаритки,

Да ждала его украдкой,

Да у самой у калитки.

А вокруг березы белой

Все кружило вороньё,

Не пришел ко мне неверный,

Что за ё-моё?!

Хэй!

Ах, лето косы распустило

Золото да серебро,

А меня покинул милый,

Что за ё-моё?!

Чем ему не угодила,

Чем ему не хороша?

Только, видно, не прилипла

Та его ко мне душа!

Ах, літо коси розпустило

Золото та срібло,

А мене покинув милий,

Що за моє?!

Чим йому не угодила,

Чим йому не гарна?

Тільки, видно, не прилипла

Та його до мене душа!

Ой, ходила так по грядки,

Збирала маргаритки,

Так чекала його крадькома,

Так у самої у хвіртки.

А навколо берези білої

Все кружляло вороння,

Не прийшов до мене невірний,

Що за моє?!

Хей!

Ах, літо коси розпустило

Золото та срібло,

А мене покинув милий,

Що за моє?!

Чим йому не угодила,

Чим йому не гарна?

Тільки, видно, не прилипла

Та його до мене душа!