Колокольчик - Калевала

Распугаю всех птиц морозным утром

Гордою головою — небу на плечи…

Подыхай со мной холодный ветер, —

Я теперь всегда с тобой буду рядом.

Так играй колокольчик звонкую песню —

Мне твой медный голос будет наградой!..

Листьями сухими, ветвями, да корягами

заплетала слова твои осень

я теперь всегда с тобой буду рядом!

Пой, пой, пой мне свою песню!

Иссохших деревьев мертвой корой

встречаю жизнь я-

— посмейся надо мной!

Эта осень никак не состарится,

всё дождем мне на голову валится —

Так судьба возвращает с торицей

одинокие улицы…

Россыпью багульника небо красит девица,

А из родника —

сквозняками, да топленым молоком…

— судьба река…

Провожала до семи морей

Да гадала, сбудется или не сбудется…

колокольчик, песня твоя!!!

Пой, пой, пой мне свою песню!

Иссохших деревьев мертвой корой

встречаю жизнь я-

Так смейся надо мной!

Эта осень никак не состарится,

всё дождем мне на голову валится —

Так судьба возвращает с торицей

одинокие улицы…

Розлякаю всіх птахів морозним ранком

Гордою головою — небу на плечі…

Подихай зі мною холодний вітер,—

Я тепер завжди з тобою буду поруч.

Так грай дзвіночок дзвінку пісню —

Мені твій мідний голос буде нагородою!

Листям сухим, гілками, та корчами

заплітала слова твої осінь

я тепер завжди з тобою буду поруч!

Співай, співай, співай мені свою пісню!

Висохлих дерев мертвою корою

зустрічаю життя я-

— посмійся з мене!

Ця осінь ніяк не стариться,

все дощем мені на голову валиться

Так доля повертає із торицею

самотні вулиці.

Розсипом багна небо фарбує дівчина,

А із джерела —

протягами, та|топленим молоком...

— Доля річка…

Проводила до сімох морів

Так гадала, збудеться або не збудеться...

дзвіночок, пісня твоя!

Співай, співай, співай мені свою пісню!

Висохлих дерев мертвою корою

зустрічаю життя я-

Так смійся з мене!

Ця осінь ніяк не стариться,

все дощем мені на голову валиться

Так доля повертає із торицею

самотні вулиці.