Matkalla kotiin - Kaija Koo

olen noussut juniin

olen nukkunut kiskojen kiireisiin

ja väsynyt vieraisiin

valoihin jotka viiltää

ja hotellien hautajaistunnelmiin

minä matkamies kaikista heikoin uuvuin

ja yli yön seinän takana surua kuopattiin

nyt täysi on yö

tähdet loistaa kuin miljoona vuotta sitten

minä valmis oon lähtemään

ja tie vie kotiin

enkeleiden laulu alkoi soimaan

minä kuuntelen yötä ja sielu se kerää voimiaan

Nyt olen matkalla kotiin

olen tehnyt niin monta turhaa matkaa

ja joutunut sotiin

nyt olen matkalla kotiin

olen joskus osunut onneenkin

ja taas hajonnut osiin

nyt olen matkalla kotiin

Tien päälle taas

olen valmis kyytiin nousemaan

jos joku kuljettaa minkä irti saa koneistaan

on taivas velkaa tuulen myötäisen

kohta sinussa kiinni olen hiljaa

ennen pimeää seuraavaa

jos joku mieletön matkani katkaisee

sen niitän tieltäni kuin syksyn viljaa

sillä luoksesi matkaa teen

ja tie vie kotiin

enkeleiden aika astuu voimaan

minä kuuntelen aamua

ja sielu alkaa soimaan

nyt olen matkalla kotiin

olen tehnyt niin monta turhaa matkaa

ja joutunut sotiin

nyt olen matkalla kotiin

olen joskus osunut onneenkin

ja taas hajonnut osiin

nyt olen matkalla kotiin

olen kulkenut katuja

turhaan kolkuttaen vieraisiin oviin

nyt olen matkalla kotiin

olen tanssien antanut viedä murheelisten hoviin

Я сів у потяги

Я спав у зайнятих справах

і втомився від гостей

до вогнів, що ріжуть

та похоронна атмосфера готелю

Я, хлопець, найбільше втомився з усіх

і за ніч за стіною скорботу відкопали

тепер повна ніч

зірки сяють, як мільйон років тому

Я готовий піти

і дорога веде додому

залунала пісня ангелів

Слухаю ніч і душа її збирає

Тепер я йду додому

Я зробив стільки марних подорожей

і потрапили у війни

зараз я йду додому

Мені іноді щастило

і знову розпався

зараз я йду додому

Знову в дорозі

Я готовий сісти на борт

якщо хтось несе те, що отримує зі своїх машин

небо в боргу перед вітром

точка в тобі застав мене мовчати

до настання темряви

якщо хтось божевільний перериває мою подорож

воно з мене з дороги, як зерно осені

бо я піду до вас

і дорога веде додому

час ангелів вступає в силу

Вранці слухаю

і душа починає дзвеніти

зараз я йду додому

Я зробив стільки марних подорожей

і потрапили у війни

зараз я йду додому

Мені іноді щастило

і знову розпався

зараз я йду додому

Я ходив вулицями

марно стукає в чужі двері

зараз я йду додому

Я дозволив танцям привести мене до суду Скорботи