Kælan Mikla - Kælan Mikla

Ég var eitt sinn barn, alveg eins og þið

En myrkrið gleypti mig alla

Lét mig falla í nýstingskalt tómið

Fraus, en nú er ég laus

Ég er rödd sem var bæld niður í hundruði ára

Af kuldanum kvödd í holdgervi tára

Kökkul í háls, en nú er ég frjáls

Og ég frýs ykkar brothættu sálir

Er ég rís upp úr öldunum, hál eins og ís

Brjáluð og brýst út í brimkenndan dans

Ég er ekki lengur hans

Ég er Kælan Mikla

Komin á kreik, í kvikyndisleik

Gerð til að kvelja, meðal manna dvelja

Er ég frysti, rist´ykkur á hol

Mála bjarta veröld ykkar svarta

Ég er kveðskapur brotinna hjarta

Ég er Kælan Mikla

Ég er Kælan Mikla

Я колись був дитиною, як і ти

Але темрява поглинула мене всього

Дозволь мені впасти в свіжий порожній холод

Замерз, але тепер я вільний

Я — голос, який придушували сотні років

Від холоду попрощався в плоті сліз

Зозуля в шию, а тепер я вільний

І я заморожую ваші тендітні душі

Як я піднімаюся з хвиль, слизький, як лід

Божевільний і виливається в танець, схожий на серфінг

Я вже не його

Я крутий

Прибув на струмок, у полум’яну гру

Зроблені муками, серед людей живуть

Коли я мерзну, я чухав горло

Розфарбуйте свій світлий світ у чорний колір

Я вірш розбитого серця

Я крутий

Я крутий