Replay - K2

Ja pamiętam te dwie cegłówki robiące za słupki

Niewidzialna poprzeczka, szał po bramce z główki

Pamiętam kumpli jak byliśmy drużyną

Ci Canarinhos i ile szyb żeśmy potłukli

Ja pamiętam jaką magię miały wtedy święta

Choinka była w czarodziejską moc zaklęta

To był klimat i była już późna godzina

Ja nie mogłem spać w nocy myśląc o prezentach

To był czas, który chyba płynął jakoś wolniej

Zaraz po reformie, to co wychowało mnie

Ja pamiętam, nie zapomnę, bo chociaż było skromnie

To dało mi masę bogatych wspomnień

I ludzie jakoś częściej się odwiedzali

Ci ludzie nie byli wtedy tak wyobcowani jak dziś

Nawet słońce świeciło trochę cieplej

To było coś, było pięknie, dokąd biegniesz?

Wiem, masz w pamięci też tamten czas

Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej

Dokąd on dziś pędzi?

Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji

Ja wiem, masz w pamięci też tamten czas

Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej

Dokąd on dziś pędzi?

Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji Nie wiem!

Nie było telefonów, nie było komór

Ale zawsze było komu wyjść z domu

I cieszyć się życiem na betonowej płycie

Tętniło swoim rytmem, teraz dopiero widzę

Jak ono było niezwykłe, niesamowicie

I gdzie to wszystko?

Puste stoi dziś

To boisko na którym organizowano dyskoteki

Z kolei szkoła też była okej

Choć dawało się z niej nogę i szło się do Bistro

Zamykam oczy, po czym robię comeback

Tam gdzie są te cudowne dziewięćdziesiąte lata

Nie zwróci nam żadna rekompensata

Tych ludzi, dni co żywe są ciągle nadal

W nas i chyba gdzieś przepadł

Ten czas, gdy cieplej świeciło słońce padał

Deszcz z nieba, jeszcze pamiętam krople

Śniegi, sople, liście opadające z drzewa

Wiem, masz w pamięci też tamten czas

Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej

Dokąd on dziś pędzi?

Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji

Ja wiem, masz w pamięci też tamten czas

Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej

Dokąd on dziś pędzi?

Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji Nie wiem!

Stare dobre czasy to nasz prywatny klasyk

Znasz, kojarzysz to masz w pamięci setki twarzy

Te obrazy wspomnień, ten czas i te miejsca

To wszystko jest w nas, jakby ktoś to nakręcał

Nam od gówniarzy, gdzieś w środku, jarzy

Się ta historia sprzed lat, której nic nie skazi

To faktycznie w nas jest i będzie, zaręczam

Jak Wojtek, na zawsze w sercach naszych

Wiem, masz w pamięci też tamten czas

Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej

Dokąd on dziś pędzi?

Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji

Ja wiem, masz w pamięci też tamten czas

Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej

Dokąd on dziś pędzi?

Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji Nie wiem!

Пам’ятаю, ці дві цеглини працювали як стовпи

Невидима перекладина, божевілля голова в голову

Я пам’ятаю своїх друзів, коли ми були командою

Ці Canarinhos і скільки вікон ми розбили

Тоді я згадую магію Різдва

Ялинку зачарували чарами

Це була атмосфера, і була вже пізня година

Я не могла спати ночами, думаючи про подарунки

Це був час, який якось минав повільніше

Відразу після реформи, що мене підняло

Пам’ятаю, не забуду, бо хоч скромно було

Це подарувало мені багато насичених спогадів

А люди якось частіше їздили один до одного в гості

Тоді ці люди не були такими відчуженими, як сьогодні

Навіть сонце було трохи тепліше

Це було щось, було красиво, куди ти біжиш?

Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час

Коли світ йшов якось повільніше

Куди він поспішає сьогодні?

Де закінчується цей божевільний хід існування

Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час

Коли світ йшов якось повільніше

Куди він поспішає сьогодні?

Де закінчується ця божевільна біга існування? Я не знаю!

Не було ні телефонів, ні палат

Але завжди було кому вийти з дому

І насолоджуватися життям на бетонній плиті

Він пульсував своїм ритмом, я бачу це лише зараз

Як це було дивно, дивно

І де це все?

Він сьогодні стоїть порожнім

Це дитячий майданчик, де влаштовували дискотеки

Школа, з іншого боку, теж була непогана

Хоча можна було б пройтися по ній і зайти в бістро

Я закриваю очі, а потім повертаюся

Де чудові дев’яності

Нам не буде повернено жодної компенсації

Дні цих людей ще живі

В нас і напевно десь загубився

У той час, коли сонце світило тепліше, йшов дощ

Дощ з неба, я ще пам’ятаю краплі

Сніг, бурульки, листя падає з дерева

Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час

Коли світ йшов якось повільніше

Куди він поспішає сьогодні?

Де закінчується цей божевільний хід існування

Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час

Коли світ йшов якось повільніше

Куди він поспішає сьогодні?

Де закінчується ця божевільна біга існування? Я не знаю!

«Старі добрі часи» — наша приватна класика

Знаєш, ти це знаєш, у твоїй пам’яті сотні облич

Ці образи спогадів, цього часу і цих місць

Все це всередині нас, ніби хтось закручує

Ми з Gówniarzy, десь посередині, що світиться

Ця історія багаторічної давності, яка нічим не буде забруднена

Це є і буде в нас, запевняю вас

Як Войтек, назавжди в наших серцях

Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час

Коли світ йшов якось повільніше

Куди він поспішає сьогодні?

Де закінчується цей божевільний хід існування

Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час

Коли світ йшов якось повільніше

Куди він поспішає сьогодні?

Де закінчується ця божевільна біга існування? Я не знаю!