Laisvė - Jurga, Eurika Masyte

Ašjau nepakeliu minciu apie tave!

Kaip obelis, apsunkusi nuo vaisiu,

Užlaužiu tragiškai nusvirusias rankas,

O tu sakai Stovek, kaip stovi laisve!

O nesibaigianti kelione i tave!

Jau kaip akmuo šalikelej sukniubes

Ašpilku vakaru lyg samanom dengiuos,

O tu sakai Eik taip, kaip eina laisve!

Tai uždaryk mane, Tevyne, savyje,

Kaip giesme gerkleje mirtis uždaro,

Taip, kaip uždaro vakara naktis,

O tu man atsakai Aš- tavo laisvė!

Терпіти не можу думки про тебе!

Як яблуня, важка плодами

Я ламаю свої трагічно зігнуті руки,

А ти скажи Стовеку, як стоїш на волі!

І нескінченної подорожі тобі!

Вже як камінь збоку від муфт

Увечері прикриюся.

А ти кажеш Іди як їдеш!

Це закриває мене, Тевин, для себе,

Як смерть співає в горлі,

Як закривається вечірня ніч,

А ти відповідаєш мені - твоя свобода!