Adieu mon pays - Julie Zenatti, Enrico Macias

J’ai quitté mon pays

J’ai quitté ma maison

Ma vie, ma triste vie

Se traîne sans raison

J’ai quitté mon soleil

J’ai quitté ma mer bleue

Leurs souvenirs se réveillent

Bien après mon adieu

Soleil!

Soleil de mon pays perdu

Des villes blanches que j’aimais

Des filles que j’ai jadis connues

J’ai quitté une amie

Je vois encore ses yeux

Ses yeux mouillés de pluie

De la pluie de l’adieu

Je revois son sourire

Si près de mon visage

Il faisait resplendir

Les soirs de mon village

Soleil!

Soleil de mon pays perdu

Des villes blanches que j’aimais

Des filles que j’ai jadis connues

Mais du bord du bateau

Qui m'éloignait du quai

Une chaîne dans l’eau

A claqué comme un fouet

J’ai longtemps regardé

Ses yeux qui fuyaient

La mer les a noyés

Dans le flot du regret

Soleil!

Soleil de mon pays perdu

Des villes blanches que j’aimais

Des filles que j’ai jadis connues

Soleil!

Soleil de mon pays perdu

Des villes blanches que j’aimais

Des filles que j’ai jadis connues

Soleil

يا شمس ، يا شمس ، يا بلادي

Я покинув свою країну

Я покинув свій дім

Моє життя, моє сумне життя

Перетягування без причини

Я залишив своє сонце

Я покинув своє синє море

Їх спогади прокидаються

Довго після мого прощання

Сонце!

Сонце моєї втраченої країни

Білі міста, які я любив

Дівчата, яких я колись знав

Я залишив друга

Я досі бачу його очі

Його очі мокрі від дощу

Від прощального дощу

Я знову бачу його посмішку

Так близько до мого обличчя

Він змусив його сяяти

Вечори мого села

Сонце!

Сонце моєї втраченої країни

Білі міста, які я любив

Дівчата, яких я колись знав

Але з боку човна

Це відняло мене від лави підсудних

Ланцюг у воді

Заплескав, як батіг

Я довго дивився

Її діряві очі

Море потопило їх

У повені жалю

Сонце!

Сонце моєї втраченої країни

Білі міста, які я любив

Дівчата, яких я колись знав

Сонце!

Сонце моєї втраченої країни

Білі міста, які я любив

Дівчата, яких я колись знав

сонце

يا شمس, يا شمس, يا بلادي