Isoisän hinttipussi - Juice Leskinen

Ullakolla lailla Rautavaaran Tapion

Mä tutkin tavaroita vaarivainaan

Löysin sahan, höylän, poran, puukon, lapion

Ne vaarille jäi naapurilta lainaan

Ja alta rojun ullakolle varastoituneen

Mä pengoin laukun tyylikkäästi patinoituneen

On siinä kullattuna nimi Jussin

Mä löysin isoisän hinttipussin

Häkellyin ja tajuntani vaipui pimeään

Mua ahdisti tuo ummehtunut vintti

Ja sitten jälleen muistin: kannan hänen nimeään

Aaah!

Onko isoisä ollut hintti?

Näin oudon tyypin takaa violettitukkaisen

Ja eestä kaljun, meikatun ja verkkosukkaisen

Kun pohdiskelin taivallusta Jussin

Sen kertoi taru vaarin hinttipussin

Siihen aikaan häjyt leikki hevosleikkiään

Ei kiinnostunut vaari tipan tippaa

Hän veti silmäkulmiin purppuraista meikkiään

Ei digannut hän lainkaan puukkohippaa

Kun Härmässä on mies vain se ken miehen surmasi

Niin vaari hellyydellä meidän mummon hurmasi

Näin jatkui suku isoisä-Jussin

Sen kertoo taru vaarin hinttipussin

Katsoo mistä vaan, hän väärässä on laidassa

Ei suostu meidän vaari väkivaltaan

Ei kehtaa liikuskella Jussi jussipaidassa

Näin isänmaata kiskotaan pois altaan

Voi Luoja kuinka ympäristö häntä sysikään

Ei auta kauniit puheet eikä Chanel ysikään

Ei IKL:ään johda polku Jussin

Hän leimaama on vaarin hinttipussin

En tiedä kuinka kauan aatoksissa lensinkään

Se muisto suomut silmistäni kuori

On vaari hintti taikka ei, en piittaa ensinkään

Hän minulle on erilainen nuori

Näin mietin asioita kunnes jätin ullakon

Nyt vaarin hinttipussi mukanani mulla on Ja ylpeänä niin kuin nimen Jussin

Mä kannan myöskin vaarin hinttipussin

На горищі, як Тапіон Раутаваари

Я оглядаю речі на небезпеку

Знайшов пилку, рубанок, дриль, ніж, лопату

Їх позичили у сусіда

І непотріб, що зберігається на горищі внизу

Я знайшов сумку елегантно патинованою

На ньому позолочене ім'я Жуссен

Я знайшов дідову сумку-підказку

Я запнувся, і моя свідомість потемніла

Мене переслідувало це затхле лайно

І знову я згадав: я ношу його ім’я

Ааа!

Дідусь натякнув?

За незнайомцем я побачив фіолетоволосого хлопця

І запобігти лисинам, макіяжу та сіточкам

Коли я думав про небо, Джус

Ось що в байці розповіла сумка-підказка

У той час Хайят грав у свою конячку

Не цікавить крапля краплі

Вона натягнула фіолетовий макіяж на куточки очей

Йому зовсім було наплювати

Коли єдиним чоловіком у Хярма є той, якого ти вбив

Тож з ніжністю бережіть бабусину чарівність

Так продовжувався рід діда-Юсіна

Так говорить байка про мішок натяків

Куди не глянь, він не правий, він на узбіччі

Ми не згодні на насильство

Ви не смієте пересуватися в сорочці Jussi's Jussi

Так тягнуть Батьківщину в каналізацію

О Боже, як живило його середовище

Не допомагають ні солодкі балачки, ні кашель Шанель

Шлях до IKL не веде до Jussin

Його печатка — мішок натяків

Не знаю, скільки летів у сутінках

Цей спогад злущив луску з моїх очей

Небезпечно це чи ні, мені байдуже

Для мене він зовсім інша молода людина

Ось як я думав про речі, поки не покинув горище

Тепер у мене з собою мішок підказок, і я пишаюся ім’ям Юссен

Я також ношу сумку підказок