Walk In The Park - Josh Martinez

I was born bitter, herbal earthen aftertaste of urban living

Rat racing in a tracksuit, tracing, chasing shadows

Boxing, facing my opponent on a box spring

An ode to the lock and loaded 'cause the eyes look crazy off

Something’s not right, head slightly cocked

My words are the key but they might be locked

The gate’s been closed and the flows been turned off

When the water runs dry, I take my clothes off

I’m searching for a savior in a flavored soda bottle

No, I’m not a Coca Cola can collector

I’m a relegated relic of the past

A fragile agile intellect inspector

Go on look at my brain, it’s bubbling again

Carbonated water plus bleached sugarcane

Sweet and tender on a bender to drain

To the last drop I can’t stop, no time to train

Mamma told me there’d be days like this

When the kiss of bliss

Was intertwined with this spitting vision divine

The mind is a prison and the blind have risen

Always bumping in the night much to the delight

Of those who prefer a spark in the dark

To a hole in the light and they don’t wanna fight

And I’m sort of supposing you’ve chosen

To live life frozen in time

But I sip wine with poison lined lips kissing time

When there’s no one left to leave behind

With a theme unknown, I dream alone

When I feel the need, I’m free to roam

I walk in a park and when it gets dark

I take the long way home

When I grow up, I want to die

And I want death to be a thespian

Roll the cameras and let’s begin

Action, action, action

(My best friend’s girl will be a lesbian

Knock, knock, knock, please let me in)

I make landfall, kiss the ground then stand tall

All this still life, still the distillery needs the ripe fruit

Of the gods to feed the need for knowledge

And I guess I never knew the ledge

And let alone the border

But I took one jump, a leap of faith

And it made me hate disorder

I found myself sorta

Where I thought I’d be but a part of me was sad

I’d been had, I thought I was doing something special

Now I’m faced with the fact, I’m just a fad

I’m gonna fades away in eighty eight shades of gray

And maybe more the sore grows

I’m sure those holes in my brain aren’t hostile

Although I’m in a lot of pain

On the rocks of reality, dreams get splashed

In the throes of oblivion, throats get slashed

And goats get sacrificed to rid our backs of vice

When actually the monkey is not likely to suffice

When pressed for luck, I chuck the dice, fuck the mice

And men what might have been advice to follow

Is now manifestos to swallow

Washed down with asbestos and what I’ve left

Those who drink instant coffee

And talk in impossible options is a word of caution

I’ll be watching your thoughts drift off when you get soft

And I’m not afraid to go there but I know where I’m not wanted

Undaunted I wander, through haunted homes I stumble

The stairs crumble unearthing bones in the rubble

And here comes trouble, it’s the walking dead

You read my thoughts and fed my thirst

And talked enough to let me finish this

If it’s not best then it’s the worst

I’m a wise man arriving, devising new ways to be enterprising

And it’s tough surviving the places where I’ve been waiting

Faces that leave me feeling frustrated

Hello to your face and good riddance to bitter cynics like you

I hate the venom you spit sentiment, I don’t believe to be true

It’s this creeping culture, the feeding vulture

Eats decaying soul made flesh

They hold less control than ever but put this patent on fresh

And now it’s trademarked and parked in the executive space

Dark laws don’t apply in the dark side

Buy my record and I’ll give you a free water

So how’s about a toast getting close to where most go over

My glass is half full but I ain’t close to being sober

With a theme unknown, I dream alone

When I feel the need, I’m free to roam

I walk in a park and when it gets dark

I take the long way home

When I grow up, I want to die

And I want death to be a thespian

Roll the cameras and let’s begin

Action, action, action

(My best friend’s girl will be a lesbian

Knock, knock, knock, please let me in)

Я народжений гірким трав’яним присмаком міського життя

Щурячі перегони в спортивному костюмі, трасування, погоня за тінями

Бокс, обличчям до суперника на пружині

 Ода замку та заряджена, бо очі виглядають божевільними

Щось не так, голова трохи підведена

Мої слова — ключ, але вони можуть заблокуватися

Ворота закриті, а потоки вимкнені

Коли вода висихає, я знімаю одяг

Я шукаю рятівника в пляшці з ароматизованою содою

Ні, я не колекціонер банок Coca Cola

Я пережиток минулого

Тендітний інспектор, що володіє спритним інтелектом

Подивіться на мій мозок, він знову вирує

Газована вода плюс вибілена цукрова тростина

Солодкий і ніжний на згиначці, щоб зцідити

До останньої краплі я не можу зупинитися, немає часу на тренування

Мама сказала мені, що будуть такі дні

Коли поцілунок блаженства

Було переплетене з цим плювальним баченням божественне

Розум — в’язниця, а сліпі воскресли

Завжди натикаюся вночі на велику радість

З тих, хто віддає перевагу іскри в темряві

У діру у світлі, і вони не хочуть сваритися

І я припускаю, що ви вибрали

Щоб жити життям, застиглим у часі

Але я потягую вино, цілуючи губи, набиті отрутою

Коли не залишилося кого залишити

З невідомою темою я мрію сам

Коли я відчуваю потребу, я вільний бродити

Я гуляю в парку, і коли темніє

Я їду довгою дорогою додому

Коли я виросту, я хочу померти

І я бажаю, щоб смерть була тешистом

Закиньте камери і почнемо

Дія, дія, дія

(Дівчина мого найкращого друга буде лесбіянкою

Стук, стук, стук, будь ласка, впустіть мене)

Я виходжу на берег, цілую землю, а потім встаю

Весь цей натюрморт, все одно винокурня потребує стиглих плодів

Богів, щоб нагодувати потребу в знаннях

І, здається, я ніколи не знав уступу

І не кажучи вже про кордон

Але я зробила один стрибок, стрибок віри

І це змусило мене ненавидіти безлад

Я знайшов себе якось

Там, де я думав, що буду, але частина мене була сумною

Мене брали, я думав, що роблю щось особливе

Тепер я зіткнувся з тим, що я просто модний

Я зникну у вісімдесяти восьми відтінках сірого

А може ще болячка розростається

Я впевнений, що ці дірки в моєму мозку не є ворожими

Хоча мені дуже боляче

На скелях реальності розбризкуються мрії

У муках забуття перерізають горла

І кози приносяться в жертву, щоб позбавити нас від пороку

Коли насправді мавпи навряд чи вистачить

Коли мене натискають на удачу, я кидаю кістки, трахаю мишей

І чоловіки, які могли б дотримуватися поради

Тепер маніфести для проковтування

Запили азбестом і тим, що у мене залишилося

Ті, хто п'є розчинну каву

І говорити про неможливі варіанти — це слово застереження

Я буду спостерігати за вашими думками, коли ви станете м’якими

І я не боюся туди йти, але знаю, де мене не хочуть

Безстрашно блукаю, через будинки з привидами спотикаюся

Сходи кришаться, викопуючи кістки в уламках

І ось біда, це ходячі мерці

Ви читали мої думки і вгамували мою спрагу

І говорив достатньо, щоб дозволити мені завершити це

Якщо не найкраще, то найгірше

Я мудра людина, яка приходить, вигадую нові способи бути підприємним

І важко вижити там, де я чекав

Обличчя, які викликають у мене відчуття розчарування

Привіт вам в обличчя і позбавляйтеся від таких запеклих циніків, як ви

Я ненавиджу отруту, яку ви плюєте, я не вірю у правду

Це ця повзуча культура, кормовий гриф

Їсть тліну душу

Вони мають менше контролю, ніж будь-коли, але оновили цей патент

І тепер він є торговою маркою та припаркований у виконавчому просторі

Темні закони не діють у темній стороні

Купіть мій запис, і я дам вам безкоштовну воду

Тост як щодо того, щоб тост наблизився до того місця, куди перебуває більшість

Мій стакан наполовину повний, але я не близький до того, щоб бути тверезим

З невідомою темою я мрію сам

Коли я відчуваю потребу, я вільний бродити

Я гуляю в парку, і коли темніє

Я їду довгою дорогою додому

Коли я виросту, я хочу померти

І я бажаю, щоб смерть була тешистом

Закиньте камери і почнемо

Дія, дія, дія

(Дівчина мого найкращого друга буде лесбіянкою

Стук, стук, стук, будь ласка, впустіть мене)