Deep End - Josh Martinez

Chorus:

Last night I broke

Something finally snapped.

I’m in a corner trapped

You spoke I smoked and sat

Still soaking wet reckon I’d die if I’m mistaken.

It was all in vain, for the sane I’ve forsaking.

Verse 1

Every one I know is insane.

They’ve got madness in the brain.

Going, going, gone Off the deep end,

On the edge of profane, profound pain,

Suck down tylenol 3 if ever I’m at all free.

Nobody called to say they cared.

Going bald, having bared my soul

I pull my hair until I tear the roots out.

Why do I doubt?

I can’t control my mind,

Follow the line, falling behind it’s all in my mind.

Man its happening all the time.

I didn’t wake up inspired,

I haven’t even slept yet.

I’m not tired.

I’m wide awake for another night of walking the thin wires,

between the demons and the genius this inspires.

I am slowly going crazy.

6, 5, 4, 3, 2, 1 spit.

Sweat dripping from my lip and I can feel myself slipping,

into states beyond your grip and on cue I do a back flip.

And find myself drifting into lifting off looking off a cliff

And thinking should I jump, when something starts to happen.

It creeps its way through my circuits when it works its way in deeper.

Doing all nighters, and all too often I can’t sleep.

The grim reaper cometh, spreading seeded plague.

Screaming I’ll bring the demon, you bring the egg.

I just want to touch your sanity, begging on my knees

please relieve me of what’s left of my vanity

and what’s that sound?

eyes bugging out of head,

can’t stop brain please shut down,

For once and leave me alone in this hallway,

all night and all day.

I’ll pay rent and live in the hallway.

So say those who turned to god and swayed as they prayed,

with frayed rope I let go and watched it all fade away.

Verse 2

As I nervously waited finding my way to breach surface,

elated with each purpose.

Glad we made it.

She seemed so seemlessly sedated with senseless fists clenched.

The stench overwhelming.

My whole body tensed.

Wrench the monkey from my back, pack my bags soak the rags in gas,

take a last look back.

And (Blast off).

Then (black out)

I pop pills (on the 1) to stop chills running up my spine,

Every day’s a little better I lose a little more of my mind.

My tidal wave emotions pave the hopeless stain.

Blood is spreading through the grain and growing into flowers

Turning everything it touches that is plain into powers

that initiate change like cold showers in the rain.

On whose broken maimed streets I’ve lain in your dirt.

On whose shoes I spit shined but never called it work

On whose shirt I’ve both bled and cried on,

On whose walls I write my name with a can of red krylon.

I wanna get beyond the long arm of the law,

And boot the cops from the corners and the doctors from the clinics.

Get in free win a new Saturn see a pattern yet?

Apparently you’re not a doctor.

Give me my methadone, You’re not so hot you can’t be touched.

Such thoughts Should be stricken from the records sick of everybody’s questions.

Let me ask you this.

You ever lost your mind?

And gone blind but didn’t mind the mining of your mind for diamonds,

When I’m in the business of making what’s yours, mine.

And my mind is mine and I’ve lost it,

6, 5, 4, 3, 2, 1 spit.

I need a new pearl of wisdom for this black cloud to follow.

I act proud and swallow pride intact although I’m not allowed to wallow

on the inside.

I act introverted.

But I made a pact with laughter and so perverted

The very thoughts that the doctor’s were after

until disaster struck I was the king of the castle,

The slave and the vassal.

The ways of the mistress and masters

crazed craving for power’s, that’s what I’m after.

So I need a new pearl of wisdom curled up positon hazy,

Spin the wheel, feel the real fade and kiss the closest thing you know to crazy.

Chorus:

Last night I broke

Something finally snapped.

I’m in a corner trapped

You spoke I smoked and sat

Still soaking wet knowing that this moment was sacred.

Shivering shaking in the dark stark naked.

Still soaking wet reckon I’d die if I’m mistaken.

It was all in vain, for the sane I’ve forsaking.

Приспів:

Минулої ночі я зламався

Нарешті щось лопнуло.

Я в кутку в пастці

Ви говорили, я курив і сидів

Все ще мокрий, думаю, що я помру, якщо помиляюся.

Все це було марно, для здорового розуму, якого я покинув.

Вірш 1

Усі, кого я знаю, божевільні.

У них божевілля в мозку.

Йду, їду, пішов з глибини,

На межі профанного, глибокого болю,

Висмоктуйте tylenol 3, якщо я взагалі буду вільний.

Ніхто не дзвонив, щоб сказати, що їм це цікаво.

Лисіти, оголивши душу

Я витягаю за волосся, доки не вириваю коріння.

Чому я сумніваюся?

Я не можу контролювати свій розум,

Слідкуйте за лінією, я все відстаю.

Людина, це відбувається весь час.

Я прокинувся не натхненний,

Я ще навіть не спав.

я не втомився.

Я прокинувся ще одну ніч прогулянки по тонким проводам,

між демонами і генієм це надихає.

Я поволі сходжу з розуму.

6, 5, 4, 3, 2, 1 коса.

З моєї губи стікає піт, і я відчуваю, що ковзаю,

у стани, які ви не можете захопити, і за сигналом я роблю сальто назад.

І виявляю, що я занурююсь у підйом, дивлячись зі скелі

І думаю, чи варто мені стрибати, коли щось почне відбуватися.

Він пробирається через мої схеми, коли пробивається глибше.

Я займаюся цілі ночі, і занадто часто я не можу заснути.

Приходить похмурий женець, поширюючи засіяну чуму.

Кричиш, що я приведу демона, ти принесеш яйце.

Я просто хочу доторкнутися до твого розуму, благаючи на колінах

будь ласка, позбавте мене від того, що залишилося від мого марнославства

а що це за звук?

очі вириваються з голови,

не можу зупинити мозок, будь ласка, вимкни,

І залиш мене одного в цьому коридорі,

всю ніч і весь день.

Я буду платити за оренду і житиму в коридорі.

Так кажуть ті, хто звернувся до бога й похитнувся, молившись,

з потертою мотузкою я відпустив і дивився, як все згасає.

Вірш 2

Поки я нервово чекав, щоб знайти дорогу вирватися на поверхню,

в захваті від кожної мети.

Раді, що нам це вдалося.

Вона здавалася такою заспокійливою з безглуздими стиснутими кулаками.

Сморід приголомшливий.

Усе моє тіло напружилося.

Вирви мавпу з моєї спини, пакуйте мої валізи, замочіть ганчір’я в газі,

озирніться востаннє.

І (Вибух).

Потім (затемніти)

Я кидаю таблетки (на 1), щоб зупинити озноб, який бігав по хребту,

З кожним днем трошки краще, я трошки більше втрачаю розуму.

Мої емоції припливної хвилі застеляють безнадійну пляму.

Кров поширюється крізь зерно й перетворюється на квіти

Перетворюючи все, чого доторкається, це просте, у силу

які ініціюють зміни, як холодний душ під дощем.

На чиїх розбитих покалічених вулицях я лежав у твоєму бруду.

На чиє взуття я плював, але ніколи не називав це роботою

На чиїй сорочці я кровоточив і плакав,

На стінах яких я пишу своє ім’я банкою червоного крилону.

Я хочу вийти за межі довгої руки закону,

І завантажити ментів з кутів і лікарів з клінік.

Отримайте безкоштовний і виграйте новий Сатурн, уже бачите зразок?

Очевидно, ви не лікар.

Дай мені мій метадон, ти не такий гарячий, щоб до тебе не доторкнутися.

Такі думки слід викреслити із записів, які набридли запитанням усіх.

Дозвольте запитати вас про це.

Ви коли-небудь сходили з розуму?

І осліп, але не заперечував над видобутком алмазів,

Коли я займаюся створенням того, що належить тобі, моє.

І мій розум мій, і я втратив його,

6, 5, 4, 3, 2, 1 коса.

Мені потрібна нова перлина мудрості, щоб ця чорна хмара слідувала.

Я вожу гордість і ковтаю гордість недоторканою, хоча мені не дозволено ковтати

всередині.

Я дію інтроверт.

Але я уклала договір із сміхом і так збочена

Ті самі думки, які переслідував лікар

поки не сталося лихо, я був королем замку,

Раб і васал.

Шляхи господині й господарів

божевільна тяга до влади, ось чого я прагну.

Тож мені потрібна нова перлина мудрості, згорнута в туманне положення,

Покрутіть кермо, відчуйте справжнє згасання та поцілуйте найближчу річ, яку ви знаєте, до божевільної.

Приспів:

Минулої ночі я зламався

Нарешті щось лопнуло.

Я в кутку в пастці

Ви говорили, я курив і сидів

Все ще мокрий, знаючи, що цей момент був священним.

Тремтіння трясеться в темряві абсолютно оголеним.

Все ще мокрий, думаю, що я помру, якщо помиляюся.

Все це було марно, для здорового розуму, якого я покинув.